Найбільше радіоактивних речовин випало в районах Білорусі, Росії та України, що прилягають до Чорнобиля. В Україні найвища щільність забруднення грунту цезієм-137 спостерігалась у тридця-тикілометровій зоні з півночі, заходу і півдня від майданчика АЕС. Тут щільність забруднення перевищувала 40 Кі/км2. Зі сходу від майданчика щільність забруднення значно менша. На захід від май-данчика АЕС забруднення було максимальним, а його щільність поступово падала від 40 КІ/км2 і більше до 1-5 Кі/км2 і більше до 1-5 Кі/км2 біля Києва. Радіоактивне забруднення було не рівномір-ним І серед районів, де забруднення переважало 1-5 Кі/км2, зустрі-чалися місцевості, де щільність забруднення становить 5-15 Кі/км2 і більше. Радіонукліди з грунту мігрували у рослини через кореневу систему. Крім того, поверхня рослин інтенсивно забруднювалась пиловими частинками радіоактивних речовин. М'ясо і молоко свійсь-ких І диких тварин, які з'їдали забруднені радіонуклідами корми, настільки забруднювались радіоактивними речовинами, що ставали непридатними для вживання. Багато тварин довелося знищити.

Щоб звести до мінімуму радіоактивне забруднення навколиш-нього середовища і його поширення та небезпеку для здоров'я і життя населення, в Україні були проведені величезні науково об-грунтовані заходи, в яких брали участь сотні тисяч людей, наукові установи, міністерства, армія. Одне з чільних місць серед них зай-няло Міністерство охорони здоров'я Українии, в тому числі вся ієрархія санітарно-епідедеміологічної служби України.

З тридцятийлометрової зони, що оточує територію АЕС, та інших дуже забруднених місць евакуйовано понад 100 тис. чоловік, здійснено комплекс заходів, спрямованих на запобігання або зни-ження радіоактивного забруднення поверхневих вод. Територія зони загороджена, вхід на неї дозволений лише за спецперепустками. Охоронні заходи І дозиметричний контроль проводяться і після, зак-риття Чорнобильської АЕС. За межами тридцятикілометрової зони заходи проводилися залежно від щільності радіоактивного забруд-нення грунту.

За час Чорнобильської аварії і після неї впливу радіаційного опромінення зазнало понад 400 000 осіб, які знешкоджували наслідки аварії та мешкали у забруднених зонах. Тут значно знизилась на-роджуваність, підвищилась мертвонароджуваність та майже удвічі збільшилась захворюваність дітей. Частота раку щитоподібної зало-зи зросла у 8-Ю разів. У вагітних жінок спостерігається збільшення частоти ураження нирок (від 12 до 51%), захворювань серцево-судинної системи (від 19 до 63%), залізодефіцитних анемій (від 17 до 65%). Крім того, у потерпілих від опромінення виявлені порушен-ня біохімічних і ферментативних процесів, зниження реактивності імунних реакцій, погіршення перебігу інфекційних захворювань тощо.

Література

1. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.

2. Хомченко Г.П. Посібник з хімії для вступників. - Видавництво Київ “Н.С.К.” 2000 р.

3. Туринська Н.М. Основи загальної хімії. - Київ: Ірпінь: ВТФ “Перун”.

4. Косинський О.І. Органічна хімія. Практикум : Посібник – Київ.: Вища школа, 2002 р.