2. Вплив концентрації вихідних речовин. Концентрації вихідних речовин при отриманні ароматичних поліамідів в розчині можуть змінюватися в достатньо широкому діапазоні, що залежить, в першу чергу, від властивостей поліамідів. Як правило, чим краще розчиняється синтезований поліамід в розчиннику, тим в більш концентрованих розчинах він може бути отриманий і тим більшу молекулярну масу він має. Збільшення молекулярної маси з підвищенням концентрації вихідних речовин обумовлено зменшенням відносної стійкости домішок, введених з розчинником, в системі, а подальше зменшення – пов’язане з підвищенням в’язкости системи або випаданням полімеру в осад.

3. Вплив температури. В залежности від реакційної здатности вихідних утворень синтез ароматичних поліамідів в розчині відбувається при різних температурах. Не дивлячись на те, що швидкість реакції поліконденсації, як і всіх хемічних реакцій, збільшується з підвищенням температури, отримання більшости ароматичних поліамідів проводиться, як правило, при порівняно низькій температурі. Це обумовлено тим, що внаслідок високої реакційної здатности вихідних речовин, швидкість основної реакції ще достатньо висока, в той час як побічні реакції протікають досить повільно. Це створює добрі умови для утворення високомолекулярного полімеру, так як молекулярна маса його визначається співвідношенням швидкостей цих реакцій.

4. Вплив каталізаторів. Призначення каталізаторів у будь-якому процесі – прискорювати основну реакцію. Таким чином, каталізатор має призводити до збільшення молекулярної маси одержаного полімеру. В якости каталізаторів реакції діамінів з галогенангідридами ароматичних карбонових кислот використовують карбонові кислоти [40, 39], воду, неорганічні солі [34], деякі аміносполуки [35], які зв’язують при поліконденсації хлороводень, що виділяється. Встановлено [34,33], що ефективність каталізу карбоновими кислотами залежить від мономерів, розчинника і властивостей утвореного полімеру. Великий вплив має природа і кількість кислоти. Встановлено [37], що при каталізі аміносполуками, зокрема третинними амінами, реакція поліамідування прискорюється як за рахунок зростання протонофільности системи, обумовленої їх високою основністю, так і внаслідок каталітичної активности, яка у певній степени теж корелюється з їх основністю.

Деякі закономірності отримання кополіамідів. Отримання ароматичних кополіамідів поліконденсацією в розчині не відрізняється від синтезу гомополіамідів і проводиться за тих же умов. Будова макромолекул утвореного кополіаміду остаточно не встановлена. Слід відзначити, що будова молекул кополімеру буде визначатися швидкостями вступання в реакцію кополімерів, так як м’які умови проведення поліконденсації в розчині виключають обмінні реакції між макромолекулами.

Виділення полімеру з реакційної маси. Підготовка реакційної маси до переробки. Із реакційних розчинів достатньо легко можна одержати такі матеріали, як плівки, волокна, мембрани, лаки. Найбільш складною стадією підготовки полімеру є видалення низькомолекулярного продукту, який утворюється при поліконденсації. Ця стадія є дуже важливою, так як НСІ і солі, які знаходяться в реакційній масі, значно впливають на властивости виробів, які одержують. Далі проводять фільтрацію, розвоздушення, доведення до необхідної концентрації. Видалення АПА із розчину перед переробкою проводять осадженням в різні осаджувачі, а також іншими методами в залежности від призначення. Так, для отримання тонкодисперсних і порошкоподібних матеріалів рекомендується використовувати розбавлені розчини і змішувати їх з осаджувачем при інтенсивному перемішуванні, а для отримання полімеру у вигляді гранул – висококонцентровані розчини. В якости осаджувачів для АПА найчастіше використовується вода, рідше органічні речовини. Полімер, що виділився піддається багаторазовій промивці і просушці. Дуже важко видалити із полімеру компоненти реакційної маси, особливо розчинник. Наявність домішок у полімері може викликати погіршення властивостей матеріалу.

Технологічні особливости поліконденсації в розчині. Особливістю поліконденсації у розчині є необхідність перемішування високов’язких середовищ. Оскільки процес синтезу поліамідів є екзотермічний, тому потрібна спеціальна апаратура для відводу тепла.

Поліконденсація в розплаві. Цей спосіб синтезу полягає у нагріванні вихідних сполук при температурі, яка в декілька раз перевищує температуру топлення полімеру, що утворився.

Поліконденсація в твердій фазі. За цим способом вихідні сполуки взаємодіють при температурах нижчих Ттоп полімеру, а інколи і нижчих температури топлення вихідних речовин. Цей спосіб вимагає тим не менше достатньо високих температур, так як при низьких температурах процес протікає з невеликою швидкістю і не дозволяє одержати полімер з високою молекулярною масою. Це обмежує використання поліконденсації в твердій фазі для синтезу ароматичних поліамідів.

Емульсійна поліконденсація. Поліконденсація в емульсії є гетерофазним способом отримання поліконденсаційних високомолекулярних сполук, при якому реакція утворення полімеру протікає повністю в об’ємі однієї із рідких фаз емульсійної системи. Емульсійною поліконденсацією отримано високомолекулярні ароматичні поліаміди різної будови [59,60], хоча її закономірности вивчені не повністю. Це можна пояснити формальною подібністю емульсійної поліконденсації з міжфазною (наявність двох фаз, використання однотипних вихідних сполук, застосування лужних акцепторів галоген оводню в т.п.). Тому їх часто не розділяють, хоча між ними існують принципові відмінности.

Компоненти емульсійної системи. Для проведення емульсійної поліконденсації необхідна наявність двох рідин, які утворюють емульсію одна в одній (переважно емульсії органічних речовин з водою) [59]. Для діамінів, які важкорозчинні у воді, більш ефективними виявилися емульсії на основі деяких органічних рідин, які практично не змішуються з водою. Для двофазних систем, у яких однією із фаз є вода, коефіцієнти розподілу другого мономеру між органічною і водною фазою завжди достатньо великі, оскільки розчинність галогенангідриду у водній фазі мала, а проникаючий у водну фазу галогенангідрид омиляється. Таким чином, при використанні води, як однієї із фаз емульсійної системи, інший мономер буде повністю знаходитися в органічній фазі системи.

1. Водна фаза. У водній фазі емульсії спочатку розчиняють одну із вихідних речовин, потім акцептор галогеноводню і за