У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


необхідности, висолювач, який спеціально добавляють. Іноді у водну фазу вводять деяку кількість органічного розчинника, який використовується для одержання органічної фази емульсії. Кількість водної фази відносно органічної може бути різною. Це залежить від типу емульсійної системи. В процесі синтезу у водній фазі протікає реакція нейтралізації галогеноводню, що виділяється.

2. Акцептори гідроґенгалогенідів. В якости акцепторів гідроґенгалогенідів використовують різні неорганічні речовини, в деякій мірі гідроксиди, карбонати лужних металів тощо (Na2CO3, NaHCO3, NaOH).

3. Висолювачі. Роль висолювача, який забезпечує утворення емульсійної системи при використанні органічних розчинників, які змішуються з водою, виконує розчинний у водній фазі акцептор гідроґенгалогенід. Іноді цю роль виконують неорганічні солі.

4. Органічна фаза. Великий вплив на синтез поліамідів має система органічна фаза – полімер. Органічна фаза також впливає на швидкість основної і побічної реакції. В процесі синтезу поліамідів в системах, які містять органічний розчинник, що добре змішується з водою, склад органічної фази постійно змінюється. Однак, кількість води в органічній фазі залишається достатньо високим( до 20%). Різке зменшення вмісту води в органічній фазі призводить до зниження молекулярної маси поліаміду, що утворюється.

Вплив основних факторів на процес емульсійної поліконденсації. На сьогодні вплив різних факторів на молекулярну масу ароматичних поліамідів вивчений не повністю.

1. Вплив співвідношення мономерів. В емульсійній поліконденсації молекулярна маса ароматичних поліамідів залежить від співвідношення мономерів тільки при еквімолярному співвідношенні мономерів.

2. Вплив співвідношення і складу фаз на молекулярну масу ароматичних поліамідів обумовлено в значній мірі нестабільністю емульсійної системи, особливо на основі органічних розчинників, які змішуються з водою. Зміна вихідного співвідношення компонентів емульсійної системи впливає, в першу чергу, на концентрацію мономерів в органічній фазі, міжфазний натяг, вміст води в органічній фазі, коефіцієнт розподілу вихідних речовин, а отже, й на молекулярну масу.

3. Вплив гідродинамічних факторів. Отримання високомолекулярних ароматичних поліамідів емульсійною поліконденсацією можливе тільки при інтенсивному перемішуванні компонентів системи. Вплив перемішування і залежність молекулярної маси синтезованого полімеру від співвідношення вихідних речовин вказує на подвійний характер процесу емульсійної поліконденсації [59].

Властивости утвореного полімеру. Встановлено [66], що емульсійна поліконденсація має переваги перед поліконденсацією в розчині у тому ж розчиннику (в присутности третинних амінів) при отриманні полімерів, які погано кристалізуються. Синтез кополімерів емульсійною поліконденсацією, як правило, протікає краще, ніж синтез гомополімерів [64]. Таким способом отримують і блоккополіаміди [85].

Технологічні особливости емульсійної поліконденсації. Поліконденсацію проводять при кімнатній температурі і при атмосферному тиску. Але на відміну від поліконденсації в розплаві, вона проходить із більш високою швидкістю і з утворенням дрібнодисперсного порошку полімеру. В якости мономерів можна використовувати хлоргідрати ароматичних діамінів. Характерною ознакою емульсійної поліконденсації є необхідність інтенсивного перемішування.

Міжфазна поліконденсація. Під міжфазною поліконденсацією розуміють поліконденсацію в таких системах двох рідин, що не змішуються, коли коефіцієнт розподілу діаміну менший за одиницю, коли реакція не може протікати в об’ємі всієї органічної фази системи. Міжфазною поліконденсацією вперше були отримані ароматичні поліаміди різної хемічної будови [38,60].

Компоненти міжфазної системи. В якости вихідних речовин використовують галогенангідриди кислот і діаміни, тобто сполуки, які швидко взаємодіють між собою у м’яких умовах. Як одну із фаз системи використовують воду [17,38,60], оскільки ця фаза забезпечує найшвидшу взаємодію мономерів, інтенсивне відведення галогеноводню, великий поверхневий натяг на границі розділу. Недоліком води є її хемічна активність у відношенні до галогенангідридів. У якости другої, органічної фази використовують різні вуглеводні, від яких залежить розподіл вихідних речовин між фазами, їх дифузія від фази до фази, ступінь набрякання та інші фактори, які впливають на вихід і молекулярну масу синтезованого полімеру. При виборі оптимального розчинника, слід звернути особливу увагу на:

· його хемічну інертність до розчиненої в ньому вихідної речовини;

· його розчинну здатність;

· наявність домішок, які можуть різко зменшувати молекулярну масу полімеру, внаслідок утворення монофункціональної сполуки.

Для проведення міжфазного синтезу ароматичних поліамідів необхідно також застосовувати акцептори галогеноводню (наприклад, різні неорганічні основи) і поверхнево–активні речовини (емульгатори).

Вплив основних факторів на процес міжфазної поліконденсації. До таких факторів слід віднести температуру, рН водної фази, поверхневий натяг на границі розділу, а також інтенсивність перемішування.

1. Вплив температури на молекулярну масу проявляється по–різному в залежности від розчинної здатности органічної фази системи. В добрерозчинних розчинниках молекулярна маса зменшується з підвищенням температури, а в поганорозчинних – збільшується [60].

2. Влив рН водної фази. Залежність ступеня поліконденсації полімерів, отриманих міжфазним способом, від рН водної фази описується кривою з максимумом, який знаходить у кислому або лужному середовищі, причому для ароматичних поліамідів таке зміщення можна очікувати у кисле середовище (рН<7). Це пояснюється тим [62,77], що для ароматичних діамінів швидкість реакції обриву полімерного ланцюга, за рахунок солеутворення амінними групами, незначна, тоді, як ріст ланцюга помітно прискорюється, завдяки присутности в системі протонів. Внаслідок цього, максимум молекулярної маси для ароматичних поліамідів буде зсуватися в область більш низьких значень рН і навіть переходити в кисле середовище.

3. Інтенсивність перемішування (гідродинамічні фактори). Процес міжфазної поліконденсації може здійснюватися при перемішуванні компонентів системи або без перемішування. При перемішуванні вихід, а також молекулярна маса полімеру прямопропорційні інтенсивності перемішування. При синтезі з перемішуванням вимоги до вибору органічного розчинника і швидкости взаємодії вихідних речовин дещо знижені.

4. Поверхневий натяг на границі розділу фаз. Для отримання високомолекулярних полімерів міжфазною поліконденсацією необхідно виявити поверхневий натяг на границі розділу фаз. Це особливо проявляється при перемішуванні компонентів системи. Поверхневий натяг впливає на структуру і властивости полімерної плівки, яка утворюється на границі розділу фаз.

Технологічні особливости міжфазної поліконденсації. До


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40