для лікування шизофренії, маніакально-депресивних психозів, розладів мозкового кровообігу.
Застосовують. Приймають всередину по 5-10 міліграм за півгодини перед сном, як транквілізатор і протисудомний засіб - по 5-10 міліграму 2-3 рази на день. Не застосовують при вагітності, захворюваннях печінки і нирок. Під година лікування боронує вживати спиртові напої.
Випускають у таблетках по 5 міліграм (білого кольору з жовтувато-зеленуватим відтінком).
Зберігають за сп. Б в затемненому місці.
11. Flunitrazepam (Флупітразепам, син. Рогіпнол, Сомнубепе, Hypnodorm, Hypnosedon, Narcozep, Primum, Sedex, Valsera та ін.).
Властивості. Жовтуватій кристалічний порошок, нерозчинний у воді.
Виявляє седативну, снодійну і протисудомну дії.
Застосуання. Приймають всередину при безсонні по 1-2 міліграма, вводять внутрішньом'язево та інтравенозно у анестезіологічній практиці для премедикації і введення в наркоз.
Випускають у таблетках по 2 міліграма і ампулах по 2 міліграма з додатком ампул з 1 мл стерильної води для ін 'єкцій.
Зберігають за сп. Б.
12. Triazolam (Тріазолам, син. Сомнетон, Гальш'он, Apo-Triazo, Clorazolam, Halcion, Insomnium, Novidorm, Nuctan, Songar та ін).
Синтез. При синтезі тріазоламу ацелювання 1,2,4-тріазольної гетероциклічної системи до 1,4-бенздіазепінового циклу реалізують тіонуванням амідного фрагменту до тіоамідного за допомогою пентасульфіду фосфору в піридині. Конденсацією отриманої сполуки з ацетилгідразином одержують проміжний синтон, який гетероциклізують в необхідний тріазолам за схемою:
(1.1.16)
За структурою тріазолам близький до альпразоламу, від якого відрізняється наявністю атома хлору у фенільному циклі в положенні 6. Тріазолам виявляє виразний снодійний ефект, в тій година як альпразолам за дією близький до транквілізаторів.
Приймають всередину 0.25-0.5 міліграм (таблетки блакитно-голубого кольору) і по 0.5 міліграм (таблетки білого кольору).
Зберігають за сп. Б.
Протисудомні засоби
13. Clonazepame (Клоназепам, син. Антелепсин, Рівотрил, Antelepsin, Clonazepam, Clonopin, Iktoril, Iktorivil, Ravatril та ін.).
За структурою є похідним нітразепаму.
Виявляє заспокійливу, міорелаксантну, анксиолітичну і протисудомну дії.
Застосовують для лікування дітей і дорослих при малих і великих формах епілепсії, при психомоторних кризі, підвищеному тонусі м'язів і при органічних
пошкодженнях головного мозку як снодійний засіб. Приймають всередину по. 0.5 міліграм З рази на добу (дозу поступово підвищують до 4-8 міліграм на добу) Випускають у таблетках по 1 міліграму.
Зберігають за сп. Б.
Засоби для наркозу
14. Midazolam (Мідазола.м, син. Дормікум, Флормідал, Dormicum, Dormonid, Flormidal, Versed).
Гідрохлорід або малеат 6-(2'-флюорфеніл)-8-хлор-2-метил-4Н-імідазо[1,5а]-1,4-бенздіазепіну.
За структурою і дією мідазолам подібний до бенздіазепінових транквілізаторів. Виявляє заспокійливу, протисудомну, міорелаксантну дії, посилює активність снодійних, наркотичних, анальгетичних засобів.
Завдяки виразній снодійно-наркотичній (гіпнотичній) дії мідазолям застосовують в анестезіологічній практиці для премедикації, введення в наркоз і піддержування наркозу. Вводять внутрішньом'язово або інтравенозно.
Випускають 0.5 % розчин в ампулах по 3 мл (вміщують 15 міліграм речовини) і у ампулах по 1 міліграм в 1 мл; випускають і у таблетках по 15 міліграм для застосування як транквілізатора, снодійного засобу і для премедикації.
Зберігають за сп. Б.
Нейролептічні засоби
15. Azaleptinum (Азалептин, Клозапін, Лепонекс, Clozapine, Leponex, Lepotex та ін.)
Зеленувато-жовтій кристалічний порошок, практично нерозчинний у воді, важко розчинний в етанолі.
За хімічною структурою подібний до трициклічних антидепресантів.
Виявляє сильну нейролептичну активність і седативні властивості.
Застосовують при галюцинаціях, маячінні, кататонічних станах, психомоторних збудженнях при шизофренії, маніакальному синдромі, психопатіях та ін.
Приймають всередину по 50-100-200 міліграм 2-3 рази на день, молен вводити внутрішньом'язево. Не вільно приймати хворим, праця яких вимагає швидкої психічної і фізичної реакції.
Випускають азалептин у таблетках по 25 і 100 міліграм; лепонекс випускають крім цього у вигляді 2,5 % розчину в ампулах по 2 мл.
Зберігають за сп. Б в затемненому місці.
Серед багатьох бенздіазепінів не тільки 1,4-ізомери, а й похідні 1,5-бенздіазепінів виявляють анксіолітичну активність. До таких сполук належить кчобазам.
Похідні 1,5-бенздіазепіну - транквілізатори
16. Clobazam (Клобаза.м, син. Фрізіум, Castilium, Frisin, Frizium, Maginol,
Sentil, Urbanil та ін.).
1-Метил-1Н-5-феніл-7-хлор-1,5-бенздіазепін-(ЗН,5Н)-2,4-діон.
Вихідною речовиною для синтезу клобазаму є 2,4-дихлорнітробензол, який вводять у реакцію нуклеофільного заміщення з аніліном. Наступнімі етапами синтезу є аци-лювання отриманого аміну хлорангідридом метиліндигомонометилового естру малонатної кислоти, відновлення нітрогрупи і гетероциклізація за допомогою основи у відповідний 1,5-бенздіазепін. При метилюванні одержаної сполуки синтезують необхідний клобазам:
(1.1.17)
Властивості. Біла кристалічна речовина, нерозчинна у воді.
Транквілізатор з анксіотичною і протисудомною діями. Приймають всередину при невротичних станах по 10-20 мг, при відчутті страху – по 20-30 мг, при епілепсії - 5-15 мг на день.
Випускають у таблетках по 5 і 10 міліграм.
Зберігають за сп. Б.
1.2. Лікарські препарати, які відносять до похідних бенздіазепіну, бензтіодіазину. Фізичні і фізико-хімічні властивості, вимоги до якості і методи аналізу. Особливості зберігання та застосування
Бензодіазепін - гетероциклічна система, що включає ядро бензолу і семичленний гетероцикл - 1,4-діазепін:
Похідні бензодіазепіну мають транквілізуючу (заспокійливу) дію.
Отримання. Синтез похідних бензодіазепіну може бути розглянутий на прикладі промислового виробництва оксазепаму:
(1.2.1)
Властивості. Білі кристалічні порошки з жовтуватим або кремовим відтінком. Нітразепам має світло-жовте з зеленкуватим відтінком забарвлення. Речовини практично не розчинні у воді, мало розчинні в спирті. При нагріванні в розчинах мінеральних кислот відбувається гідроліз лікарських речовин цього ряду.
1,4-бензодіазепіни та їх дигідропохідні проявляють слабоосновні властивості за рахунок гетероциклічного азоту в положенні 4. Сполуки з лак-тамним угрупуванням -NH-CO- виявляють також слабокислотні властивості, утворюючи солі з лужними металами, тобто вони амфотерні.
Ідентифікація:
1.
За фізико-хімічними показниками·, визначення температури плавлення, УФ- та ІЧ-спектроскопія, тонкошарова хроматографія (ДФУ).
2.
З концентрованими кислотами (H2S04, HC1, НС104) похідні бен-зодіазепіну утворюють забарвлені солі, які флуоресціюють в УФ-світлі (ДФУ).
3.
Загальною реакцією на похідні бензодіазепину, які не містять замісників у положенні 1, є реакція утворення азобарвника після попереднього гідролізу:
(1.2.2)
ДФУ рекомендує у реакції азосполучення використовувати нафти-летилендіаміну дигідрохлорид:
(1.2.3)
4.
Органічно зв'язаний хлор у молекулі діазепаму згідно з ДФУ визначають після мінералізації субстанції дією аргентуму нітратом.
(1.2.4)
5.
Наявність гетероциклічного азоту зумовлює позитивну реакцію з загальноалкалоїдними осаджувальними реактивами.
6.
Специфічною реакцією для похідних бензодіазепіну є утворення забарвленого