в зелений колір плаву при піролізі.
7.
Сплавлення з натрію гідроксидом призводить до деструкції молекул похідних бензодіазепіну та виділенню амоніаку або метиламіну (діазепам), які виявляють за запахом або за посинінням вологого червоного лакмусового паперу. Оксазепам у цих умовах утворює на стінках пробірки наліт смарагдово-зеленого кольору.
8.
Сполуки, які мають замісник у положенні 1 (діазепам), після кислотного гідролізу перетворюються в забарвлені похідні бензофенону:
(1.2.5)
9. Оксазепам при нагріванні з кислотою фосфорною концентрованою гідролізується з утворенням формальдегіду, який з фуксинсульфіт-ною кислотою дає фіолетове забарвлення:
(1.2.6)
Кількісне визначення. Ацидиметрія в неводному середовищі,
пряме титрування, s =1 (ДФУ):
(1.2.7)
Вміст речовини розраховують за формулою:
, % , г/мл
Відомі також спектрофотометричний та фотоколориметричний методи.
Застосування. Транквілізатори (засоби, що заспокійливо впливають на ЦНС і мають снодійну дію). Нітразепам, крім снодійної, має і протисудомну активність. Тривале застосування призводить не тільки до звикання, але й до пристрасті. Відпускають їх суворо за рецептом.
Зберігання. У тарі, яка вберігає від дії світла, у сухому місці [3].
Лікарські речовини, похідні бензотіадізину
Добування. Отримують конденсацією 6-хлор-4-аміно-1,3-бензОл-дйсульфаміду із формальдегідом у кислому середовищі:
(1.2.8)
Властивості. Білий або майже білий кристалічний порошок без запаху. Дуже важко розчинний у воді, розчинний в ацетоні, помірно розчинний у спирті. Розчинний у розведених розчинах гідроксидів лужних металів.
Ідентифікація:
1.
За фізико-хімічними показниками: визначення температури плавлення, УФ- та ІЧ-спектроскопія.
2.
Після кислотного гідролізу субстанції формальдегід, який виділяється, визначають реакцією із хромотроповою кислотою за утворенням фіолетового забарвлення.
3. Сульфамідну групу визначають за утворенням зеленкувато-блакитного осаду при дії розчином кобальту (II) хлориду на лужний розчин субстанції.
4.
При сплавленні з калію гідроксидом виділяється амоніак, який визначають за запахом або посинінням вологого червоного лакмусового паперу.
5.
Атом сірки визначають після мінералізації до сульфатів дією кислоти нітратної концентрованої.
6.
Дихлотіазид під дією кислоти сульфатної концентрованої набуває пурпурового забарвлення.
7.
Після лужного гідролізу субстанція дає реакцію на первинні ароматичні аміни [3]:
(1.2.9)
Кількісне визначення:
1.
Алкаліметрія в неводному середовищі. Титрують розчином тет-рабутиламонію гідроксиду в середовищі диметилсульфоксиду потенціометрично або розчином натрію метилату в середовищі піридину або 1-бутиламіну (індикатор - розчин азофіолетового в бензолі).
Вміст речовини розраховують за формулою:
, % , г/мл
2.
Цериметрія, зворотне титрування, індикатор - крохмаль, s = 1/2:
(1.2.10)
Вміст речовини розраховують за формулою:
, % , г/мл ,
Зберігання. У тарі, яка оберігає від дії світла, у сухому місці.
Застосування. Транквілізатори (засоби, що заспокійливо впливають на ЦНС і мають снодійний ефект). Нітразепам виявляє анксиолітичну, міорелаксантну, протисудомну дію. Застосовують нітразепам при розладах сну неврозах і психопатіях. У комбінації з психотропними засобам використовують для лікування шизофренії, маніакально-депресивних психозів, розладів мозкового кровообігу [3].
1.3.Фармакопейний аналіз гетероциклічних речовин, похідних бензотіадіазину, бензодіазепіну
ВЛАСТИBOCTI
Опис. Кристалічний порошок білого або майже білioro кольору.
Роэчинність. Дуже мало розчинний у воді Р розчинний у 96% спирті Р.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
A. Температура плавлення (2.2.14). Від 131 0С до 135 °С.
B. Розчини готують у захищеному від яскравого світла місці и вимірюють оптичне поглинання розчинів відразу після приготування.
25 мг субстанції розчиняють у розчині 5 г/л кислоти сірчаної Р у метанолі Р i доводить об'єм розчину тим самим розчинником до 250.0 мл (розчин А). 5.0 мл розчину А доводить розчином 5 г/л кислоти сірчаної P у метанолі до об'єму 100.0 мл. Ультрафіолетовий спектр поглинання (2.2.25) одержаного розчину в області від 230 нм до 330 нм повинен мати два максимуми за довжин хвиль 242 нм i 285 нм. Питомий показник поглинання в максимумі за довжини хвілі 242 нм має бути близько 1020. 25.0 мл розчину А доводять
розчином 5 г/л кислоти cipчаної Р у метанолі Р до об'єму 100.0 мл. Ультрафіолетовий спектр поглинання (2.2.25) одержаного розчину в області Від 325 нм до 400 нм повинен мати максимум за довжини хвилі 366 нм. Питомий показник поглинання в максимумі бути від 140 до 155.
C. Близько 10 мг субстанин розчиняють у 3 мл кислоти сірчаної, розчин при перегляді в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм виявляє зеленувато-жовту флуоресценцію.
D. 80 мг субстанції помішають у фарфоровий тигель, додають 0.3 г натрію карбонату безводного Р нагрівають на відкритому полумї протягом 10 хв. Після охолодження одержаний залишок розчиняють у 5 мл кислоти азотноі розведеноі Р i фільтрують. До 1 мл фільтрату додають 1 мл води розчин дає реакцію (а) на хлориди (2.3.1).
ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ
Супровщні домішкн i продукти розкладу. Випробування проводить у захищеному від яскравого світла місці.
Визначення проводять методом тонкошарової хроматографії (2.2.27), використонуючи як тонкий шар силікагель.
Випробовувании розчин. 1.0 г субстанції розчиняють в ацетоні і доводить об'єм розчину тим самим розчинником до 10 мл. Розчин готують безпоссредньо перед використанням.
Розчин пор'шняння. і мл випробовуваного розчину доводять ацетоном Р до об'є му 100 мл. 1 мл одержаного розчину доводить ацетоном Р до об'єму 10 мл.
На лінію старту хроматографічної пластинки наносять 5 мкл (0.5 мг) випробовуваного розчину i 5 мкл (0.5 мкг) розчину порівняння. Пластинку поміщають у камеру b сумішшю piвних об'ємів етилацетату Р гексану Р. Коли фронт розчинників пройде 12 см від лінії старту, пластинку виймають із камери, сушать на повітpi й переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.
На хроматограмі випробовуваного розчину будь-яка пляма, крім ocновної, не має бути інтенсивнішою за пляму на хроматограмі розчину порівняння (0.1 %).
Важкі метали (2.4.8, метод С). Не більше 0.002 % (20 ppm). 2.0 г субстанції мають витримувати випробування на важкі метали. Еталон готують iз використанням 4 мл еталонного розчину свинцю (10 ррт РЬ) Р.
· взаємодією з тіоацетамідним реактивом:
(1.3.1)
H2S + Pb2+ PbS + 2H+
Коричневе забарвлення випробовуваного розчину