У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Звіт

за проходження виробничої практики по агрохімії

Індивідуальний план роботи

З_______по ________

Місце практики:

Керівник практики:

План

· Вивчення інструкції з техніки безпеки і охорони праці;

· Вивчення структури лабораторії виробництва;

· Опис кліматично-грунтових умов господарства, в якому проводиться практика;

· Опис підготовки і виконання аналізів;

· Провести аналіз використання добрив і їх ефективність.

Мета:

Завдання:

Вступ

Я проходила виробничу практику в Івано-Франківському інституті АПВ УААН.

Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук створений 1999 року на базі інституту хрестоцвітих культур і нині продовжує наукові дослідження в галузі ріпаківництва та вивчення нових сортів культур, забезпечення насінням ріпакосіючих господарств України та інших країн.

В інституті створено перші вітчизняні безерукові, низькоглюкозинолатні сорти озимого ріпаку.

На сьогодні для вирощування впроваджено 5 сортів озимого і 4-ярого ріпаку селекції інституту. Зимові – це сорти інтенсивного типу, зимостійкі та стійкі до вилягання й ураження хворобами, придатні для одержання з насіння олії і високобілкових кормових добавок з макухи та шроту.

Значну увагу надаємо також виведенню сортів і насінництву інших хрестоцвітих культур. Інститут є власником 16 сортів, занесених до Державного Реєстру сортів рослин України на 2006 рік.

Щороку інститут реалізує 200-300 т елітного насіння, в т.ч. озимого ріпаку – 100-200 т, ярого – 50-100 т. Це задовольняє потреби господарств у першорепродукційному насінні для висівання на площі 1,2-1,5 млн. га, що відповідає проекту розвитку ріпаківництва в Україні на 2005-2010 роки.

В інституті розроблено і в його базових господарствах впроваджується ресурсозберігаюча технологія вирощування сортів ріпаку власної селекції, що на 25-30 % зменшує витрати і пестицид не навантаження при врожайності насіння 3,0-3,5 т/га.

Інститут працює над програмою розширення площ ріпаку в Україні до 1,5 млн. га, зміцнюючи зв’язки з сільгоспвиробниками, переробними підприємствами і заготівельними організаціями.

Основні напрями наукових досліджень: селекція хрестоцвітих олійних культур, сої, кормових бобів, злакових трав, насінництво, і виробництво посівного матеріалу зернових.

Завдяки зростанню рівня переробки насіння на олію буде отримано також значну кількість шроту. Це послужить основою для інвестиційного проекту щодо будівництва підприємств, зайнятих виготовленням концкормів для тваринництва в Західному регіоні України, де особливо відчувається дефіцит високопротеїнових компонентів, необхідних для виробництва комбікормів.

Грунтово-кліматичні умови регіону

Територія Івано-Франківської області розташована на заході України і знаходиться в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах. Північно-східна частина території – лісостепова, характеризується інтенсивним веденням сільського господарства, високим ступенем розораності земель. Природна лучна рослинність збереглася на крутих схилах, у долинах річок, по ярах і балках. Заплавні луки відіграють значну роль у кормовому балансі тваринництва. Масиви широколистяних лісів розміщені переважно на непридатних для сільськогосподарського використання землях.

Середня частина області розташована в межах Передкарпаття з піднятим і розчленованим рельєфом. Тут переважають лісолучні ландшафти. Ліси займають високі межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах в структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя.

Південно-західна частина області заходить в Українські Карпати, які складаються з серії хребтів, витягнутих у південно-східному напрямі. Значна висота гір (1000–2000 м над рівнем моря) зумовлює сильне зволоження цієї частини області. Більшість гір вкрита лісами. Вище 1500 м над рівнем моря виділяється субальпійський пояс з лучною рослинністю.

Природнокліматичні умови сприяють розвитку сільського і лісового господарства, вирощуванню основних сільськогосподарських культур.

Сучасний ґрунтовий покрив області сформувався на стику лісової та степової рослинності, що вплинуло на їх формування і різноманітність. Але значна роль відводиться кліматичним умовам, геологічній будові рельєфу материнської породи. Ґрунти успадковують властивості ґрунтоутворюючих порід, а саме: гранулометричний, мінеральний та хімічний склад, фізичні властивості тощо.

Особливістю ґрунтоутворення в Передкарпатті є інтенсивний розвиток підзолистого і глеєвого процесів. Підзолистий процес сприяв утворенню в ґрунтах щільного, майже водонепроникного ілювіального горизонту. Під впливом надмірного поверхневого зволоження і слабкої дренованості території розвивався глеєвий процес, який охоплює не тільки весь ґрунтовий профіль, але й верхній шар материнської породи.

Передкарпатська зона характеризується менш родючими ґрунтами, ніж зона Лісостепу. Основний фон тут складають дернові опідзолені ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах і дерново-підзолисті та буроземно-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах.

Дернові опідзолені ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах поширені на вододільних просторах, їх схилах і терасах річок. За своєю будовою вони подібні до темно-сірих опідзолених ґрунтів. Глибина гумусового горизонту 40–60 см, а дернових глибоких опідзолених до 60–70 см. За гранулометричним складом верхнього горизонту ґрунти грубопилувато-середньосуглинкові, зустрічаються пилувато- та піщано-легкосуглинкові, а також піщані. Структура орного шару розпилена (грудкувато-пилувата). Тому після випадання дощів ці ґрунти можуть запливати і на них утворюється кірка.

Ґрунти добре гумусовані. Вміст гумусу в орному шарі коливається від 2,1 до 3,7 %, а з глибиною він поступово зменшується. Сума ввібраних основ становить в середньому 11–12 мг-екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами – 85 %, реакція слабокисла (сольової витяжки рН – 4,6–5,6, гідролітична кислотність незначна). Ґрунти слабо забезпечені рухомим фосфором та обмінним калієм.

Серед опідзолених дернових зустрічаються значні площі оглеєних ґрунтів, які мають явно погіршений водно-повітряний режим і потребують його регулювання.

Одним із факторів, які впливають на процес ґрунтоутворення і його хід має клімат.

Температура повітря. Зима на Івано-Франківщині відносно тепла, з частими відлигами. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) становить мінус 5-6, абсолютний мінімум – мінус 32-36 0С. Майже щороку мінімальна температура буває мінус 21-26 0С. Середня температура лютого наближається до середньої січневої.

Починаючи з березня температура підвищується спочатку на 4-5 0С, а влітку на 1-2 0С за місяць. Найтеплішим місяцем є липень. Середня його температура становить 18-19 0С. Абсолютний мінімум


Сторінки: 1 2 3 4 5