в залежності від температури:
Температура, °С | -20 | -12,9 | 13,2 | 20 | 28,1 | 35,6 | 48,2 | 59,9
Густина, кг/м3 | 983 | 966 | 944 | 911 | 896 | 873 | 855 | 831
Відносна густина хлорвінілу в газоподібному стані при температурі 15°С | 0,9730
Відносна густина по повітрю | 2,17
Теплоємність рідкого хлорвінілу при 20°С | 1,351 кДж/кг*град
Теплоємність газоподібного хлорвінілу при 25°С | 0,858 кДж/кг*м
Температура кипіння при нормальних умовах | -13,8°С
Температура плавлення при нормальних умовах | -158,5°С
Теплопровідність рідкого хлорвінілу при 20°С | 0,138 Вт/м град
Критичний тиск | 5,34 мПа
Критична температура | 158,4°С
Діелектрична проникливість рідкого хлорвінілу при температурі 25°С | 6,26
В’язкість рідкого хлорвінілу :
При мінус 20°С – 0,278 мПа
При мінус 10°С – 0,256 мПа
При плюс 20°С – 0,180 мПа
Хлористий вініл легкозаймистий і токсичний продукт. Володіє сильною наркотичною дією, викликає запаморочення голови і втрату орієнтації. Гранично-допустима концентрація випарів хлорвінілу в повітрі робочої зони виробничих приміщень 30 мг/м3. Хлорвініл вибухонебезпечний. Температура спалахування мінус 43°С; температура самозаймання - 472°С.
Границі вибуховості в суміші з повітрям :
Нижня – 35% об’ємних
Верхня – 33% об’ємних
Максимальний тиск, що утворюється при вибуху суміші повітря з 15% по об’єму вінілхлориду становить 6,8 кг/см3
1,2-дихлоретан
Емпірична формула С2H4Cl2
Структурна формула
H H
| |
Cl – С – С – Cl
| |
H H
Молекулярна маса – 98,96
1,2- дихлоретан в нормальних умовах – безбарвна летка рідина з характерним запахом, при вологості менше 0,1% являється гігроскопічною.
Густина парів по відношенню до повітря | 3,4
Теплоємність рідкого дихлоретану при 20°С | 1,2898 кДж/кг*град
Температура кипіння при нормальних умовах | 83,47°С
Критична температура | 288°С
Температура плавлення | -35,36°С
Тиск парів дихлоретану в залежності від температури
Температура, °С | Тиск пари (кг/см2)
10 | 0,05
18,2 | 0,01
40 | 0,21
83,7 | 1,03
140 | 4,21
1,2-дихлоретан добре розчиняється у спирті, ефірі, нафтових вуглеводнях і сам являється хорошим розчинником.
З водою дихлоретан уворює азеотропну суміш, що містить 91,8% дихлоретану з температурою кипіння 71,6°С при нормальних умовах. Дихлоретан легкозаймистий і токсична речовина. Гранично – допустима концентрація парів в повітрі зони виробничих приміщень 10мг/м3.
Гранично – допустима концентрація парів у повітрі атмосфери населених пунктів :
Середньодобова – 1 мг/м3
Максимальна разова – 3 мг/м3
Температура спалаху, °С | +9
Температура границі загорання, °С | 8-31
Область загорання випарів в повітрі, % | 6,2-16,9
Привідний дихлоретан містить
Вологи не більше | 0,05%
Заліза не більше | 0,0004%
Кислотність в перерахунку на HCl не більше | 0,004%
Дихлоретану не менше | 99,4%
Хлористий водень
Негорючий газ, сухий хлористий водень є небезпечний. Отруйний. Викликає подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.
Гранично – допустима концентрація в повітрі робочої зони виробничих приміщень 5 мг/м3; в повітрі населених пунктів максимально разова – 0,05 мг/м3 і середньодобова – 0,015 мг/м3
Хлористий водень містить
Вільного хлору не більше | 1%
Вологи не більше | 0,01%
HCl, не менше | 95%
5. Опис технологічного процесу
Піроліз дихлортетану
Дихлоретан – ректифікат насосами подається в змійовики печі піролізу. Розхід дихлоретану, що подається в піч піролізу встановлюється в межах 17,5-28 м3/год і регулюється автоматичним регулятором витрат.
При зниженні витрат дихлоретану до 10м3/год, автоматично перекриваються клапани на подачі паливного газу до печі піролізу і автоматично вмикається подача азоту в об’ємі печі.
На лінії виходу дихлоретану в піч піролізу, поставлені запобіжні клапани відрегульовані на 50 кг/см2
Поверхня дихлоретану від запобіжних клапанів здійснюється в ємність. Піч піролізу – потужністю 12,82*106 ккал/год. складається з двох, розміщених один над одним прямокутних камер, облицьованих вогнетривкою цеглою. Верхня камера по передачі тепла являється конвекційною, нижня – радіанною. Висота печі – 10м; ширина – 2,5м; довжина – 12м. Змійовики печі піролізу – це пучок із 64 труб, з’єднаних послідовно і довжиною близько 800м. По поздовжнім стінам печі в радіантній зоні розташовано 4 ряди газових горілок. Загальна кількість горілок в печі – 86.
Газовим горілкам нагрівається вогнетривка цегла, що передає тепло дихлоретану через змійовики, шляхом випромінювання.
Пасивний газ в кількості 800-1400 нм3/год з тиском після регуляторів витрати 1,5-2 кг/см3 подається на ряди горілок. Витрати паливним газом регулюються ручним регулятором, по котрому поступає до 90% паливного газу і автоматичним регулятором в залежності від температури на виході реакційних газів з печі піролізу.
Димові гази, що утворюються при спалюванні паливного газу, з СО2 до 10% і О2 – 2-4% та температурою 320-385%°С потрапляють в трубу розсіювання висотою 28м. викидають в атмосферу. По підвищенні температури димових газів до 430°С, автоматично припиняється подача паливного газу і дихлоретану на піпіролізу та автоматично вмикається подача азоту в простір печі. На виході димових газів печі встановлено два шибера, котрими регулюється швидкість виходу димових газів. Регулюється положення шибера димових газів відбувається ручною лебідкою, розміщеною по бічним стінам печі. Тяга в пасивному просторі встановлюється 8-10 мм водяного стовпа і контролюється приладом, встановленим біля лебідки.
Подача дихлоретану в змійовики печі піролізу відбувається у верхню частину конвекційної камери, де він підігрівається до температури 210-240°С. Дихлоретан із зони підігріву потрапляє в змійовики зони випарування, нагрівається до температури 230-355°С і потрапляє в зону піролізу. Для запобігання нагріву конвекційної камери в радіантну розміщена шокова зона на ділянці переходу конвекційної камери в радіантну. В зміє виках шокової зони і на перших рядах радіантної відбувається випаровування дихлоретану і нагрівання до температури 260-290°С
Дихлоретан проходить змійовики шокової зони, нагрівається до температури 280-330°С і потрапляє в змійовики реакційної зони печі піролізу. При температурі 480-520°С і тиску 27-40кг/м2 дихлоретан піддається піролізу
