Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





1. ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ І МЕТОДИКА ГІДРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Господарська діяльність людини часто приводить до порушення приодного хімічного складу підземних вод. Найбільш по масштабу впли-ву на хімічний склад підземних вод інтенсивний розвиток промисло-вості міст, який супроводжується появою великої кількості стічних вод. Все це обумовлює мінливість хімічного складу води по площі і по глибині навіть для одного і того ж водоносного пласта і визна-чає необхідність детального вивчення його гідрогеохімічного режиму.

В хімічному складі прісних: поверхневих і підземних вод виділяють макрокомпоненти , в кількості десятків і навіть декілька со-тень мг/л і мікрокомпоненти, які зустрічаються в дуже малих кіль-костях і рідко досягають 1-5 мг/л

До мікрокомпонентів відносяться хлориди, сульфати, бікарбонати, натрій магній, кальцій, калій; їх відносний вміст визначає належ-ність води до того чи іншого гідрохімічного типу вод (1,2).

До мікрокомпонентів відносяться бром, йод, фтор, бор, літій, стронцій, мідь, радій, уран,

Проміжне положення між макро- і мікро компонентами займають іони органічні речовини і сульфіди, кількість яких в підземних водах може бути помічена. Крім цього, в підземних водах можуть знаходитися гази і мікроорганізми.

При гідрохімічних дослідженнях дня виявлення змін в режимі під-земних вод, оконтурення ареалів забруднення необхідне знання при-родного шару. Концентрації речовин цього фону є аномальними.

Концентрація хімічних речовин, які діють на органолептичні вла-стивості води, які зустрічається в природніх водах, або додають-ся до води в процесі її обробки, не повинні перевищувати нормативів, зазначених в табл. 1.1

Таблиця 1.

Нормативні значення компонентів в воді.

Назва показника | Норматив | Метод дослідження

Показник водню, рН | 6,0-9,0 | Вимірюється на рН-метрі будь-якої моделі з складним електродом з похибкою вимірювань, яка не перевищує 0,1 рН

Залізо (Fe), мг/л не більше | 0,3 | По ГОСТ 4011-72

Жорсткість загальна мг/екв./л, не більше | 7,0 | По ГОСТ 4151-72

Марганець (Mn), мг, не більше | 0,1 | По ГОСТ 4974-72

Мідь (Cu2+), мг, не більше | 1,0 | По ГОСТ 7388-72

Залишок полі фосфатів (), мг, не більше | 3,5 | По ГОСТ 18909-72

Сульфати, (), мг, не більше | 500 | По ГОСТ 4389-72

Сухий залишок, мг, не більше | 1000 | По ГОСТ 18164-72

Хлориди (Cl-), мг, не більше | 350 | По ГОСТ 4245-72

Цинк (Zn2+), мг, не більше | 5,0 | По ГОСТ 18293-72

Залишок амонію (Al), мг, не більше | 0,5 | По ГОСТ 18165-81

Берилій (Be), мг, не більше | 0,0002 | По ГОСТ 18294-81

Молібден (Mo), мг, не більше | 0,25 | По ГОСТ 8308-72

Миш’як (As), мг, не більше | 0,05 | По ГОСТ 4152-81

Нітрати (NO3), мг, не більше | 45,0 | По ГОСТ 18826-75

Поліакриламід залишковий, мг, не більше | 2,0 | По ГОСТ 19355-74

Свинець (Pb), мг, не більше | 0,03 | По ГОСТ 18293-73

Селен (Se), мг, не більше | 0,001 | По ГОСТ 19413-81

Стронцій (), мг, не більше | 7,0 | По ГОСТ 23950-80

Фтор (F), мг, не більше для кліматичних районів

Число мікроорганізмів в 1 мм3 води не більше | 100 | По ГОСТ 18963-73

Число бактерій групи кишкових паличок в 1 л води (код-індекс) не більше | 3 | По ГОСТ 18963-73

При розгляді геолого-гідрогеологічних умов району в даній ро-боті основну увагу приділено надсолевим, переважно четвертинним відкладам, вивчення яких має безпосереднє значення для оцінки їх змін під впливом техногенних факторів.

Калузький промисловий район розміщений в зовнішній зоні Перед-карпатського передового прогину. В геологічній будові надсолевого комплексу порід приймають участь, зверху-вниз: четвертинні відкла-ди, які підстиляються породами гіпсо-глинистої шляпи, або неогено-вими глинами.

Четвертинні відклади поширені повсюди. В верхній частині вони представлені "покривними суглинками", а в нижній - пісчано-гравійно-гальковими відкладами ("Карпатський галечник). По гра-нулометричному складі переважають середні пилеваті суглинки, ши-роко розповсюджені важкі і легкі. Важкі суглинки залягають пере-важно в нижній частині розрізу. Потужність суглинків від 2,5 до 3,0 м в долинах рік і потічків, до 14-15 м на , водорозділах.

Пісково-гравійно-галькові відклади складені від глинистої до крупногравікної і валунної різниці порід. Гранулометричний склад їх різнорідний. Вміст валунного матеріалу коливається від 1,2 % до 10 % гальки - від 38,2 до 60% ; гравійного - від 14,7 до 53,5 %, пісчаного - від 40 до 59 % пилеватих і глинистих частин - від 0,2 до 7,0 %.

В районі, який ми розглядаємо, аллювіальні відклади гальки підсти-лаються породами гіпсо-глинистої шляпи (ГГШІ), або неогеновими глина-ми. ГГШ є своєрідною корою вивітрювання соляних і соленосних порід і утворюється в результаті дії на останні поверхневих і підземних вод.

Під породами ГГШ залягають різнобарвні, розсланцовані глини і алев-роліти з рідкими прошарками глинистого пісковика. Потужність глин до-сягає сотні метрів.

В межах Калуської котловини підземні води приурочені, головним чи-ном, до покривних-суглинків, гравійно-галькових відкладів і порід, ГГШ.

Покривні суглинки характеризуються низькою водопроникністю. Кое-фіцієнти фільтрації їх коливаються від 0,001 до 0,9 м/доб. Дебіти джерел дорівнюють сотим долям л/с. Питомі дебіти свердловин не переви-щують 0,5-1,0 м3/доб. Води суглинків не мають широкого розповсюдження і зв’язані з прошарками (лінзами) пісчаних глин, або глинистих пісків. Мінералізація вод коливається від 0,2 до 2,4 г/л. По пере-важаючим компонентам вони хлоридно-гідрокарбонатні, або гідрокарбонатні-хлоридні натрієво-кальцієві, або кальцієво-натрієві. Тип вод сульфатний, рідше хлоридний, або гідрокарбонатний.

Водоносний горизонт на великій площі володіє напором, що обумовлено низькою водопроникністю покривних суглинків. Максимальні величини напорів характеризується на ділянках з найбільшою потужністю суглинків І досягають 5 м. По напряму до місцевих водотоків (р.Сівка, потічок Кропивник) величини напорів


Сторінки: 1 2 3 4