Отриманий у домновій печі сплав, називають чавуном. Він складається з заліза, вуглецю та домішок: мангану, кремнію, фосфору, сірки тощо.

5. Утворення шлаку (нім. «Schlacke»). У процесі складання шихти велику увагу приділяють кількості флюсів, оскільки склад шлаку впливає на хід фізико-хемічних процесів, які відбуваються в шихті, а також на вміст домішок у чавуні.

Оптимальним вважається шлак такого складу, %: 40-50 СаО, 38-40 SiO2 і 7-10 А12О3. Чим більша кількість СаО у шлакові, тим краще чавун очиститься від сірки.

Утворений шлак стікає в горно печі та спливає на поверхню чавуну, оскільки він легший. Чавун із печі випускають у ковші-чавуновози, які перевозять його у сталеварні чи ливарні цехи, або розливають у виливниці. Шлак випускають у шлаковози.

3 ПРОДУКЦІЯ ДОМНОВОЇ ПЕЧІ

У процесі перероблення залізної руди в домновій печі отримують чавун, шлак, домновий газ, домновий пил. Чавун – основна продукція, а шлак, домновий газ - побічна. У металургійній промисловості варять переробний, ливарний і спеціальний чавуни.

Спеціалісти металургійної промисловості підраху-вали, що майже половина руди переходить у шлак. Так, домнова піч об'ємом 3000 м3 за добу пере-роблює 8500 т шихти, а видає 5000-5500 т чавуну.

Шлаком називають речовину, яка утворилася внаслідок взаємодії породи, попелу чи жужелиці, деяких домішок і флюсів.

Шлак випускають з печі через льотки в ковші - шлаковози. Ще донедавна гори відвалів шлаку забруднювали довкілля. Тепер шлак почали використовувати для виготовлення будівельних матеріялів: шлакової цегли, блоків, шлаковати тощо. Більшу частину шлаку після |ї гранулювання використовують для виробництва цементу. Із шлаку виробляють мінеральні добрива, які знижують кислотність ґрунтів, оскільки містять СаО.

Вода, в якій охолоджували шлак, містить розчинену сірку. Вона має к цілющі властивості. Цю воду використовують для лікування робітників металургів.

Домновий газ і пил. Під час згоряння 1 т коксу утворюється близько 5000 м3 газу. Домновий газ містить значну кількість горючих речовин: до 30% СО і 4% Н2 Після очищення від пилу і шкідливих речовин домовний газ використовують як паливо для нагрівання повітронагрівників, домнових та інших печей.

Використовують також тиск домнового газу. Так, на домні «Криворіжсталь» поставили турбіну, що виробляє електроенергію, якою повністю забезпечують піч. Для нормальної роботи печі тиск газу під колошником має становити близько 0,25 МПа.

Домновий пил містив- де 50% заліза. Його використовують у процесі агломерації залізних руд.

4. ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ДОМНОВОЇ ПЕЧІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОЛІПШЕННЯ

Основними показниками роботи домнової печі є продуктивність питома витрата палива, собівартість чавуну.

Продуктивністю домни називають кількість чавуну (у тоннах,), виплавленого за добу.

Для порівняння продуктивності печей різного об'єму введено коефіцієнт використання корисного об'єму (к.в.к.о.) печі:

де V - корисний об'єм печі (від рівня засипання шихти до череня);

Р - середньодобова продуктивність печі.

Чим меншим буде цей показник, тим ліпше піч працює, більша щ продуктивність і навпаки. На кращих металургійних підприємствах к.в.к.о. = 0,5-0,7.

Продуктивність праці визначають кількістю чавуну (у тоннах)КЛ виплавленого одним робітником-металургом за рік. -М

Питома витрата палива є важливим показником домнової печі. Цей показник визначає кількість палива, витраченого на отримання 1т чавуну. У кращих домнах на отримання 1т чавуну витрачають близько 550 кг коксу.

Собівартість чавуну враховує вартість сировини, палива, води, амортизацію, основних фондів і заробітну платню працівників металургіїі тощо. Основну частку собівартості чавуну становлять сировина: руда флюси та паливо (понад 92%). Найдешевшим є переробний чавун. На виробництво 1 т переробного чавуну витрачається найменше палива. Найбільше палива витрачається на отримання легованих чавунів та феросплавів.

Поліпшення показників роботи домнової печі досягають вдосконаленням конструкції домни, ретельним підготовленням сировини (ліпшим збагаченням руди, палива, використанням офлюсованого агломерату тощо), підвищенням температури дуття повітря, збагаченого киснем, механізацією та автоматизацією процесу чавуноваріння.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

“Технологія металів”, Остапенко Н.Н., Кропивницький Н.Н. – Виза школа. 1970

Козир І.Я. “Загальна технологія” – вища школа, 1986

Нікіфоров В.М. “Технологія металів і конструкційних металів”. Вища школа, 1984