|
4 |
13
Склад продуктів, які одержуються, різко змінюється, якщо в реакційне середовище вводити вільний кисень. При цьому утворення продуктів заміщення сповільнюється і навіть зупиняється. Пояснюється це тим, що ланцюгова реакція заміщення в присутності кисню обривається. Ця обставина значно спрощує технологію виробництва дихлоретану. Тому при додаванні кисню можна проводити взаємодію етилену з хлором при 20-30 °С і відводити тепло реакції холодною водою без охолодження розсолом, який вимагається при температурах нижче О °С. Завдяки цьому спрощується апаратурне оформлення процесу і понижується собівартість дихлоретану.
Механізм інгібіторування киснем реакції заміщення атома водню атомом хлору точно не відомий. Припускають, що атоми хлору, які утворюються
СІ2 СІ* + СІ* -реагують з киснем за схемою (18)
СІ* + О2 -> СІ—О—О* (19)
Сl—О—О* + Сl* 2С1О
С1О-С1О С12 + О2 і т. д. внаслідок чого число атомів хлору значно зменшується.
В промислових умовах хлорування етилену для отримання дихлоретану проводять в вертикальних циліндричних хлораторах; тепло реакції відводиться холодною водою, яка циркулює в змієвиках і сорочці апарату. Хлоратор повністю заповнений дихлоретаном, через який барботують реагуючі гази -етилен і хлор. Гази повинні бути попередньо добре осушені, так як вологий хлор, частково гідролізуючись, здійснює корозійний вплив на стальну апаратуру. При достатньо повній осушці вихідних газів всю реакційну апаратуру і трубопроводи можна виготовляти з звичайної вуглецевої сталі.
Патентується спосіб оксіхлорування етилену з утворенням 1,2-дихлоретану при температурі 190-250 °С (220-240 °С), тиску до 4,9 атм, час контакту 10-50 (20-35) с, молярне відношення С2Н4: О2: НСІ— 1-1,1:0,5-0,9:2.
В якості каталізатора, що знаходиться в псевдозрідженому стані, використовують композицію, одержану просоченням АІ2Оз з питомою поверхнею 80-200 м2/г, густиною 0,9-1,1 г/см3, об'ємом пор 0,2-0,5 см3/г, розподілом частин (в %) по діаметру (мкм) відповідно: 70-90; 80; 35-50. КС1 солі Си/СиСІ2.[3].
Процес отримання 1,2 - дихлоретану окислювальним хлоруванням етилену складається в основному з 3 стадій:
1) синтез 1,2- дихлоретану,
2) розділення продуктів оксіхлорування,
3) ректифікація 1,2-дихлоретану-сирцю.
Процес оксіхлорування може проводитись в стаціонарному чи псевдозрідженому шарі каталізатора - синтетичного пористого носія (оксиду алюмінію чи алюмосилікату з нанесеними на нього солями міді). Тепло знімається через вбудовані в реактор теплообмінники.
2.2. Характеристика продукції
Головними продуктами виробництва є вінілхлорид і 1,2-дихлоретан. Структурні формули:
1,2-Дихлоретан.
Вимоги до дихлоретану, як до готового продукту представлені в таблиці 3. Таблиця 3. Технічні вимоги до готового продукту (по ГОСТ 1942-74) |
Вищий сорт |
Сорті |
Сорт 2
Температурні межі перегонки, в
яких повинно відганятись не |
Не
нормується |
Не
нормується |
81-86
менше 94 % С2Н4СІ2 (по
об'єму),°С
Колірність (по Хазену) по РІ-Со |
10 |
10 |
20
шкалі, не більше
Вміст, %, 1 ,2-дихлоретану, не |
99,975 |
99,4 |
Не нормується
менше
органічних домішок в |
0,25 |
Не |
Не нормується
перерахунку на сухий продукт, не |
нормується
більше
в тому числі
вініліденхлориду |
0,002 |
Теж |
Теж
1 ,2-дихлорпропану |
0,005 |
Теж |
Теж
хлористого аллілу |
0,002 |
Те ж |
Теж
вологи, не більше |
0,01 |
0,05 |
0,12
сухого залишку після |
0,0008 |
0,004 |
0,004
випарювання, не більше
заліза, не більше |
0,0004 |
0,0004 |
Не нормується
Кислотність або лужність, %, в
перерахунку
На НСІ, не більше |
0,0002 |
0,004 |
0,004
На №13, не більше |
Не |
Не |
0,004
нормується |
нормується
Залежність густини рідкого дихлоретану від температури приводжу в таблиці4
Таблиця 4. Густина рідкого дихлоретану в залежності від температури.
Температура, °С |
0 |
15 |
20 |
ЗО
Густина, кг/м3 |
1282 |
1360 |
1253 |
1238
Густина парів дихлоретану по відношенню до повітря - 3,4 кг/м .
Теплоємність рідкого дихлоретану при 20 °С -1, 289 кДж/(кг-К).
Температура кипіння при нормальних умовах - 83, 47 °С.
Масова теплоємність парів дихлоретну при 100 °С - 0,891 кДж /(кг-К).
Температура плавлення - мінус 35,36 °С.
Питома теплота згорання (пари) -113,4 кДж /кг.
Питома теплота випаровування при 83,5 °С - 323,4 кДж /кг.
приї 00°С-318кДж/кг. Критичний тиск - 5,37 МПа. Критична температура 288 °С. Діелектрична проникливість при 20 °С -10,65
при 25 °С-10, 36 Теплопровідність рідкого дихлоретану при 20 °С - 0,47 Вт/(м-К)
при 100 °С - 0,124 Вт/(м-К).
Залежність в'язкості рідкого дихлоретану від температури приводжу в таблиці 5.
Таблиця 5. В'язкість рідкого дихлоретану.
Температура, °С |
0 |
10 |
20 |
40 |
80
В'язкість, мПа-с |
1,027 |
0,962 |
0,84 |
0,659 |
0,417
В'язкість пари при 83,5 °С - 16,8 мкПа-с.
Залежність тиску пари дихлоретану від температури приводжу в таблиці 6. Таблиця 6. Тиск парів дихлоретану в залежності від температури.
Температура, °С |
Тиск, кПа |
Температура, °С |
Тиск, кПа
10 |
5,33 |
83,7 |
0,10.1
18,2 |
8,00 |
100 |
0,152
40 |
21,33 |
103,1 |
0,203
60 |
46,66 |
140 |
0,413
Дихлоретан добре розчиняється в спирті, ефірі, нафтових вуглеводнях, а погано - у воді. Залежність розчинності дихлоретану у воді від температури приводжу в таблиці 7.
Таблиця 7. Розчинність дихлоретану у воді.
Розчинність дихлоретану у воді |
Розчинність дихлоретану у воді
Температура, °С |
Розчинність, % |
Температура, °С |
Розчинність, %
0 |
0,91 |
0 |
0,09
10 |
0,84 |
10 |
0,11
20 |
0,87 |
20
V |
0,16
25 |
0,86 |
ЗО |
0,19
ЗО |
0,86 |
40 |
0,22
40 |
0,97 |
50 |
0,26
46,5 |
1,02 |
57 |
0,34
56,5 |
1ДЗ |
69 |
0,35
67,5 |
1,29 |
0,52
72,5 |
1,38
Методи аналізу технічного продукту.
В якості основного метода аналізу використовується газорідинна хроматографія. Аналіз проводять в дві стадії на двох колонках: перша для визначення низькокиплячих домішок, друга - для 1,1,2-трихлоретану і 1,1,2,2-тетрахлоретану.
Хроматограф з полум'яно-іонізаційним детектором.
Сорбент 12% поліетиленгліколя ПЕГ-1500 (для першої колонки) і 3% ПЕГ-1500 (для другої колонки) на сферохромі-1 чи хроматоні-Н.
Колонки довжиною 3 м (перша) і 1 м (друга), діаметром 3 мм.
Температура випаровувача 190 °С, колонок 60 °С.
Швидкість газу-носія азоту і швидкість водню ЗО мл/хв.
Швидкість повітря 300 мл/хв.
Швидкість руху діаграмної стрічки 600 мм/год.
Об'єм проби 1-6 мкл.
Побічні продукти і методи їх утилізації.
Низько- і висококиплячі фракції після ректифікації 1,2-дихлоретану-сирцю містять в основному поліхлориди етану (1,1,2-трихлоретан, 1,1,2,2-тетрахлоретан, хлористий етил, дихлоретилени і т.п.). Після освітлення і осушки їх можна використовувати для отримання