для очистки альдегідів і кетонів, а також для виділення їх із сумішей речовин, наприклад ефірних олій.
З аналогічною метою частіше застосовують реакцію з фуксинсульфітною кислотою. Фуксинсульфітна к-та – безбарвна речовина, яка при взаємодії з розчинами альдегідів або деяких кетонів поступово дає червоно-фіолетове забарвлення:
Для більшості сполук, крім формальдегіду, забарвлення зникає від додавання мінеральної к-ти. Глюкоза такої р-ції не дає через низьку концентрацію у водному р-ні альдегідної форми.
ІІІ). Р-ції конденсації:
Р-цію конденсації у фармацевт. аналізі використовують для виявлення сполук, які можуть утворити формальдегід у процесі окислення (метанол) або гідролізу (гексамідин, метазид, нікодин).
Аліфатичні та ароматичні альдегіди вступають у реакцію конденсації з первинними ароматичними амінами
.
В експрес-аналізі застосвується р-ція з альдегідами лігніну.
ІV). Р-ці заміщення:
Кетони, як і альдегіди, при взаємодії з гідроскиламіном, фенілгідразином, 2,4-динітрофенілгідразином, селікарбазидом дають р-цію конденсації, яку прийнято називати р-цією заміщення – заміщення карбонільної групи на залишок відповідного реактиву.
а). з гідроксиламіном:
Методика: 0,05 г. тестостерону пропіонату в колбі зі зворотним холодильником нагрівають на водяному нагрівнику протягом 1 год з 7 мл реактиву (0,05 г. гідроксиламіну гідро хлориду, 0,05 г натрію ацетату у 25 мл спирту). До охолодженої рідини додають 15 мл. Води. Осад, що випав відфільтровують, промивають водою, перекристалізовують з 50%-вого спирту, сушать і визначають температуру плавлення (166-171°С);
б). з фенілгідразином:
Методика: 1 мг преднізолону розчиняють в 1 мл метилового спирту, додають 5 мл р-ну фенілгідразину сульфату і нагрівають на вогняному нагрівнику – через 5 хв. з’являється жовте забарвлення;
в). з 2,4-динітрофенілгідразином:
Методика: 0,02 текодину розчиняють в 1 мл води; додають 2 мл розчину 2,4-динітрофенілгідразину в хлороводневій кислоті – при струшуванні швидко випадає осад жовтого кольору.
Ці реакції застосовують для ідентифікації карбонільних сполук, а також для їх кількісного визначення методом непрямої алкаліметрії, гравіметрії, фотоколориметрії.
Специфічні реакції на деякі альдегіди і їх похідні:
Формальдегід: Існує ряд реакцій, характерних тільки для формальдегіду, наприклад, р-ція утворення ауринового барвника, р-ція з хромотроповою і фуксинсірчистою кислотами. Ці р-ції дають також речовини здатні виділять формальдегід при дії сірчаної к-ти: анальгін, гексаметилентетрамін, дисульформін, метазид, нікотин, солютизон, розчинний стрептоцид, гексамідин та інші.
а). утворення ауринового барвника:
б). р-ція з хромотроповою к-тою:
Методика: до 1-2 крапель дистиляту додаємо 1 мл Н2SO4 (конц) і 2-3 кр. крист. хромотропової к-ти, злегка нагріваємо. Спостерігається червоно-фіолетове забарвлення.
Гексамідин
Методика: До 0,5 г пр-та додають 5 мл свіжо приготовленого 2% р-ну динатрієвої солі хромотропової к-ти і 5 мл конц. H2SO4 і нагрівають на сітці протягом 2-3 хв., з’являється бузкове заб.
Стрептоцид розчинний
Далі утв-ння ауринового барвника (див. фенольний гідроксил).
Методика: 0,05 г пр-та розчиняють в 0,5 мл H2SO4 (к), додають 0,01 г саліцилової к-ти і нагрівають на водян8ому огрівнику; з’являється малинове забарвлення.
в) р-ція з фуксинсірчистою к-тою:
Методика: до 1-2 кр. формаліна додають 1-2 мл води і 2-3 кр. фуксин сірчистої к-ти. З’являється червоно-фіолетове забарвлення в результаті зв’язування формальдегідом сірчистої к-ти і відновлення хіноїдної структури барвника.
Гексаметилентетрамін
Нагрівають пр-т з розведеною сірчаної к-тою; відчувається запах формальдегіда:
Потім додають надлишок р-ну їдкого натра і знову нагрівають: з’являється запах амоніта:
(NH4)2 SO4 + 2 NaOH 2 NH3 + Na2SO4 + 2 H2O
Хлоралгідрат
Специфічною р-цією на хлоралгідрат являється р-ція лужного гідролізу, в результаті котрого виділяється хлороформ, який виявляється по помутнінню рідини чи по запаху:
Утв-ний хлороформ можна також виявити нагріванням лужного р-ну хлоралгідрата з деякими фенолами: з’явл-ся червоне заб. – при взаємодії з резорцином чи синє – при додаванні -нафтола.
Цитраль
Визначається по характерному лимонному запаху, а також по р-ції забарвлених бромної води в результаті приєднання брому по місту подвійних зв’язків. Більш специфічною р-цією на цитраль являється р-ція гідролітичного розкладання лугом з послідуючим виявленням ацетальдегіду, що при цьому утв-ся:
Ацетальдегід визначають по р-ції з нітропрусидом натрію і піперазином:
Методика: До 1-2 кр. 1% спирт. р-на цитра ля додають краплю р-ну їдкого натра; отвір пробірки накривають фільтрувальним папером, змоченим сумішшю рівних частин 20% водного р-ну піперазину і 5% водного р-ну піперазину і 5% водного р-ну нітропрусида Na. Пробірку занурюють в киплячу водяну баню і на папері з’являється синя пляма.
Оцтовий альдегід
Пр-ти, що утворюють в процесі р-цій оцтовий альдегід: спирт етиловий, анестезин оксазил
Анестезин
Методика: 0,05 г пр-та нагрівають з 5 мл р-на їдкого натра і приливають 0,1 Н. р-ну йоду до незначного жовтого заб.; з’являється запах йодоформа.