головна битва під Полтавою. Цар зібрав сюди всі свої сили, що втроє перевищували число шведів і козаків. А до того це король Карл заслаб тоді від ран і не міг очолювати битву. Сталася велика січ і царські орди розбили козаків і шведів. Король і гетьман мусили негайно відступити за Дніпро й схоронилися у Молдавії. Гетьман заслаб і скоро помер в місті Варниці (Тепер це територія Молдавії.).
Цар наказав одразу ж карти всіх зловлених козаків, що билися на боці Мазепи, а Мазепу проклинати по церквах, навіть по тих, що їх сам Мазепа будував.
Аж до революції 1917 р. в усіх церквах царської держави у першу великодню неділю кидали анафему на Мазепу. Російська православна церква ганьбила ще 200 років після смерті національного українського героя.
Отак любив гетьман Мазепа Україну і за неї життя своє віддав. Москалі називали всіх свідомих українців “мазепинцями”. Але ця назва для всіх нас не образлива, навпаки, - почесна, бо кожний свідомий українець славить діла Мазепи, славного гетьмана, що над усе любив Україну і хотів усіх з’єднати до боротьби за її волю.