Етика і сучасне управління

Існує три складні інструменти управління, що були вироблені багатовіковою історією людства.

1. Ієрархія, побудована на відношенні «влада-підпорядкування», тобто тиск на людину зверху, що ґрунтується на примусовості.

2. Моральні цінності, вироблені й визнані суспільством. Соціальні норми, установки, ритуали, що змушують людину поводитися так, а не інакше.

3. Ринок — рівноправні стосунки, що ґрунтуються на купівлі-продажу продукції й послуг, рівновага інтересів продавця й покупця.

У діючих господарських і соціальних системах ці явища завжди співіснують. Різниця лише в тому, чому віддається пріоритет, на що робиться головна ставка. Це й визначає сутність, вигляд економічної організації суспільства.

Колись у нашій країні існувала ця система. її коренем була ієрархія, наймогутніший інструмент управління і «тверда» етика радянського суспільства. Сьогодні, коли адміністративно-командна система зникла, руйнується й стара етика стосунків, у тому числі й ділових. З новою системою економічних відносин змінилися етичні норми в суспільстві, і підприємницька сфера змушена створювати свою етику. Сьогодні вона лише набуває своїх форм, але хочеться вірити, що нинішня ситуація зміниться й поряд із «ринковим» інструментом управління більшої ваги набуватиме також «етичний», їхнє співвідношення збалансується, як у всіх цивілізованих країнах.

Поки ж у нашій країні підприємці намагаються знайти те єдино правильне поводження, що відповідатиме етичним нормам, тому шо для них складним є вибір між альтруїзмом і нарощуванням капіталу. А етика (не тільки в бізнесі) завжди має справу з принципами, шо визначають правильне й неправильне поводження.

Етика бізнесу зосереджена на широкому спектрі варіантів поводження керівників і підлеглих, вона встановлює свої норми й на засоби, що використовуються для досягнення цілей. Наприклад, у нашій країні хабарництво процвітає, натомість американці вважають, що вкрай неетично давати хабар іноземному чиновникові заради одержання контракту. У цьому випадку неетичними є засоби. Порушення закону керівництвом або рядовими працівниками слід розцінювати як неетичні. Однак дії, що не порушують закону, можуть вважатися або не вважатися неетичними в залежності від особистої системи цінностей. Якщо діяльність підприємця нагадує гру в покер і покупець вірить необразливому блефу, то можна вважати таку діяльність етичною. Якщо ж діяльність завдає відвертої шкоди, а підприємець, знаючи про це, продовжує свою діяльність, — це однозначно неетично й неприпустимо в бізнесі.

Етичні проблеми в бізнесі найгостріше виявляються в зіткненні двох показників діяльності однієї фірми:—

економічні показники (витрати, доходи, прибуток);—

показники соціальної відповідальності, тобто ті зобов'язання, шо фірма повинна виконувати не тільки перед своїми працівниками, але й перед суспільством.

До неетичних дій як керівників, так і працівників корпорацій з явними порушеннями закону належать фальсифікація документів, що відправляються службам державного регулювання, присвоєння коштів, масовий обман споживачів, конкурентна боротьба з використанням «брудних» прийомів і багато чого іншого.

Умови формування цивілізованої етики

Етику підприємництва формують, насамперед, самі підприємці, різні державні інститути, засоби масової інформації й ін. Для того щоб підприємницька етика формувалася не в розріз із суспільними моральними принципами, ідеологія бізнесу повинна ґрунтуватися на таких поняттях, як свобода, право, пропаганда, стабільність, співробітництво. Розглянемо ці поняття докладніше.

Свобода. Прийнятна тільки для демократичного суспільства, де співіснують політична ,й економічна свобода, свобода слова, друку й вибору, вільне ціноутворення, вільна конкуренція, свобода вибору економічного суб'єкта, рівність фізичних і юридичних осіб, шо займаються підприємницькою діяльністю і т. д.

Право. Повага до закону, дотримання законів, нормативне встановлення загальних правил поведінки, що регламентують діяльність підприємців, формування загальних моральних цінностей у сфері ринкових відносин.

Пропаганда. Тісне співробітництво із засобами масової інформації, осуд корупції, тіньового бізнесу, нечесної конкуренції, створення образу процвітаючої ділової людини, що має високі моральні принципи.

Стабільність. Стабільність законодавства, сильна й чітко працююча виконавча влада, парламентські засоби політичної боротьби.

Співробітництво. Створення професійних об'єднань підприємців, що виконуватимуть функцію безсторонніх арбітрів при оцінці рівня моральності корпорацій, що входять до них, й у випадку порушення підприємницької етики вживатимуть жорстких заходів.

Як не прикро, але вітчизняні підприємці ще не влилися в єдину систему правил взаємин людей у сфері підприємництва. Будемо сподіватися, що співвітчизники-підприємці візьмуть на озброєння досвід закордонних бізнесменів, включаться в правила ринкової гри, виконуватимуть етичний кодекс.

У попередніх розділах реферату були розглянуті проблеми, виявлені в підприємницькій етиці. Тепер можна загалом розглянути норми поводження, що й складають основу етичного кодексу підприємця.

В основі бізнесу повинне лежати не тільки прагнення збільшити капітал, але й загалом бажання приносити користь іншим, суспільству; привносити в бізнес творче начало.

Поважати професіоналізм і компетентність. Розуміти і підтримувати тих, хто хоче й вміє працювати, прагне до самореалізації.

Розуміти необхідність чесної конкуренції, шанобливо ставитися до інших підприємців. Поважати закони, державну владу, будь-яку власність, соціальний порядок.

Прагнути до нововведень, цінувати культуру й освіту, брати активну участь у розвитку науки й техніки, виступати на підтримку екологічних товариств.

Приймати остаточне рішення самостійно, не перекладаючи відповідальність на підлеглих.

Планувати роботу так, щоб вона не йшла врозріз з особистими цілями співробітників.

Терпимо ставитися до недоліків інших, ніколи і нікого не принижувати.

Дотримання підприємницького етикету, культура спілкування, доскональне знання своєї справи, ввічливість, коректність, почуття міри у всьому й деякі інші «атрибути» ділової людини — гарантія половини успіху в підприємницькій діяльності. Знання й дотримання етичного кодексу, зацікавленість в успіху не тільки особистого, але й вітчизняного бізнесу й здоровий азарт у справах