Важливим джерелом вивчення естетики Київської Русі є збірники пам'яток культури, що містили висловлювання Езопа, Арістотеля, Ме-нандра, Плутарха, включали в себе різні морально-побутові настанови, приказки, історичні анекдоти. Особливу увагу привертає узагальнена робота «Слово про красу», де порівнюється краса фізична і духовна, підкреслю-ється значення практично-корисного аспекту при оцінці краси чи потворності того чи іншого предмета. У діалозі між Златоустом, Сірахом і Менандром краса визначається через «благий розум», через призначення, а не ство-

* Ізборник 1073 року II Історія філософії України: Хрестоматія. – К., 1993. С. 44.

рення. На думку Сіраха, «не краса доброобразним робить лице, а того, хто дивиться, бажання». Менандр доповнює Сіраха: «Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє»*.

Найбільш глибоке і повне уявлення про естетику Київської Русі дають нам такі визначні пам'ятки культури цього періоду, як «Повість минулих літ» НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ (?–1113) та «Слово про Ігорів похід» (1185–1187) невідомого автора.

У «Повісті минулих літ» значну увагу приділено розгляду естетичних особливостей мистецтва, традицій народу, його побуту. Цей твір було написано у Печорському монастирі. Його створенню передувала тривала наполеглива робота, зокрема вивчалися грецькі хроніки («Хроніка» Амартола), слов'янські джерела, народні та істо-ричні пісні, перекази.

Оцінюючи естетичні аспекти цього твору, український дослідник І. Іваньо зазначає, що літописець має не тільки досконалий смак, а й чіткі погляди, коли описує художні принади храмів та інших споруд, костюмів, ігор, а також вчинків князів і дружинників.

Аналізуючи естетичні ідеї «Повісті минулих літ», як і при розгляді інших історичних джерел, дослід-ники обов'язково підкреслюють зв'язок естетично-го і морально-психологічного, адже саме таке ро-зуміння досконалості гармонії було властиве Київській Русі.

Розглядаючи «Слово про Ігорів похід» у контексті історії естетичної думки (адже ця видатна пам'ятка української культури багатоаспектна і вивчається різними науками), слід наголосити, що у цьому творі естетичне спирається на народно-фольклорну традицію. При цьому кожний образ виконує важливу емоційну функцію. У «Слові про Ігорів похід» досягнута єдність зображення естетичних основ природи з довершеністю естетично-морального світу людини.

Значну роль в естетичній культурі Київської Русі відігравало мистецтво, зокрема архітектура. Красу і велич епохи Ярослава Мудрого утверджує Софійський собор у Києві, побудований у 1037 р. Со-фійський собор став не лише центром християнства на Русі, а й загальнодержавним центром культури. При Софійському соборі була зібрана перша на Русі бібліотека, відкрита школа. І сьогодні Софійський собор вражає досконалістю форм. Високого рівня розвитку досягають у Київській Русі також мистецтво мозаїки, фрескові розписи, декора-тивно-прикладне мистецтво, книжкова графіка.

Київська Русь була головним центром культурного єднання східних і західних слов'ян.

ДОПОМІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Арістотель. Поетика. – К., 1967. Арістотель. Про мистецтво (Фрагменти) // Все-світ. – 1978. – № 12. Асєєв Ю. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. –

К., 1980.

Бычков В. В. Византийская эстетика: теоретические

проблемы. – М., 1977.

Иваньо И. В. Эстетика Киевской Руси // Очерки

развития эстетической мысли Украины. – М., 1981.

Історія світової культури. – К., 1994. – (розд. IV–

VII).

Історія світової культури. Культурні регіони. – К.,

1997.

Оніїценко О. І. Міфотворчість і художня спадщина

О. П. Довженка // Етика, естетика і теорія культури:

36. – К„ 1992. – № 37.

Пичкало С. А. Іконопис України в контексті впливу ві-зантійської культури // Художня культура: історія, тео-рія, практика. – К., 1997.

Підлісна Г. Н. Світ античної літератури. – К., 1989. Українська культура: історія і сучасність. – Л., 1994. – (розд.1, § 1, 2). Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989.