«Чоловічих» культури акцентують на матеріальному ус-піхові й рішучості, жіночі — на якості життя й турботі про слабших.

Модель культури організації найчастіше зумовлена особ-ливостями національної ментальності, а тому корпорації, які виходять на ринок іншої країни, часто «не впису-ються, із своїми культурними цінностями в систему її корпоративної культури. Зате специфіка корпоративної культури зарубіжної організації іноді може додатково стимулювати інтерес клієнтів до неї.

Формування культури вітчизняних виробничо-господарських організацій повинно ґрунтуватися на прискіпливому аналізі моделей корпоративної культури „економічно розвинутих країн з урахуванням особливостей соціально - економічного й національно-етнічного середовища України.

Культура менеджменту

Невід'ємною складовою культури організацій є куль-тура менеджменту, оскільки сам менеджмент є складо-вою організації. Йому теж властиві поверхневий і ціннісний рівні культури. Культура менеджменту має певні осо-бливості вияву, зумовлені його специфічною роллю в організації та особливостями управлінської праці.

Суть і роль культури менеджменту в культурі організації

Культура менеджменту є основою всієї культури орга-нізації. Світобачення і стосунки працівників менеджменту, система цінностей, якими вони керуються, матеріально-технічне оснащення управлінських процесів, умови праці управлінців як концентрація політики її формування свідчать про загальну культуру організації.

Культура менеджменту — сукупність досягнень в організації м здійсненні процесу менеджменту, налагодженні управлінської праці, використанні техніки в менеджменті, а також вимог, які висуваються до систем менеджменту і працівників, зумовлених нормами й принципами суспільної моралі, етики, естетики, права.

Культура менеджменту формується з культури працівників менеджменту, культури процесу менеджменту, культури умов праці, культури документації, які є взаємопов'язаними взаємозалежними.

Визначальним елементом культури менеджменту в культура його працівників, її зумовлюють рівень загальної культури, ділові якості, необхідні для виконання роботи відповідно до посади працівника, глибокі та всебічні знання науки менеджменту, вміння використовувати (мистецтво управління), стиль роботи працівника.

Кожний менеджер, працюючи і спілкуючись у процесі діяльності зі співробітниками, керується правилами поведінки, які відображають суть взаємовідносин між людьми в суспільстві. Однак особливості діяльності праців-ників менеджменту визначають і специфічні вимоги до їх культури. Вони передбачають уважне, зацікавлене став-лення до потреб і запитів інших працівників колективу, повагу до людини, ефективне володіння різноманітними комунікативними засобами, в тому числі й державною мовою.

На культурі менеджменту позначається рівень культури організації процесу менеджменту, тобто використання сучасних прогресивних процесів менеджменту. Збирання і оброблення інформації повинні відбуватися відповідно до спеціальної послідовності операцій і про-цедур, переважно з використанням технічних засобів управління. Не менш важливим є і те, щоб кожний пра-цівник менеджменту чітко знав свою мету, зміст, орга-нізацію, складові своєї роботи, порядок і методи її ви-конання.

Суттєвим компонентом культури процесу менеджмен-ту (г раціональна організація управлінської праці. Вона передбачає обґрунтований поділ, кооперацію й регламен-тацію праці в менеджменті, нормування складу, чисель-ності працівників, правильну розстановку й використан-ня кадрів, застосування прогресивних методів і засобів праці основою раціональної організації управлінської пра-ці повинно бути чітке визначення обсягу і складу робіт з ^правління. Усе це забезпечує значно кращі економічні показники. Водночас потрібно подбати про забезпечення управлінців необхідними технічними засобами {їх склад, можливості, сфери й напрями використання), оскільки комплексна автоматизація й механізація процесу мене-джменту безпосередньо впливає на рівень його культури. Уважного ставлення потребують такі елементи культури менеджменту, як уміння приймати відвідувачів, вести те-лефонні розмови, наради, засідання, збори та ін.

Культура умов праці теж належить до елементів куль-тури менеджменту, оскільки зручне приміщення і робоче місце працівника, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, поліпшують продуктивність праці.

Рівень культури менеджменту залежить і від культури документації (оформлення, руху й зберігання докумен-тів, зручності користування, надійності й довговічності). Це сприяє економи засобів, оскільки використання інфор-мації, яка міститься в документах, пов'язане з великим обсягом робіт і операцій.

Загальна культура менеджменту поліпшує його орга-нізацію, спрощує і здешевлює його процес, забезпечує зла-годженість і чіткість роботи працівників, підвищує тру-дову дисципліну в організації.

Культура менеджменту є визначальним чинником формування загальної культури організації, безпосередньо впливає на результати її діяльності. Символьні елементи культури визначає і запроваджує в організації її менедж-мент. Система цінностей, якими керуються працівники менеджменту, формується, з одного боку, в руслі самозародження основних загальних цінностей організації, а з іншого — впливає на їх склад і суть. Усі цінності організації менеджмент відбирає і оцінює, і тільки після такої селекції впроваджує їх, дбаючи, щоб вони оволоділи сві-домістю працівників.

1.2.1. Загальносистемні та часткові показники оцінки рівня культури менеджменту

Культура менеджменту за особливостями відрізняєть-ся від інших видів і форм культури. Це проілюструють вимоги до неї та показників оцінки й стану.

Рівень культури менеджменту оцінюють, орієнтуючись на загальносистемні показники, найважливішими з яких є:—

цілеспрямованість (здатність системи досягати цілей);—

цілісність (наявність і використання системою вла-стивостей, відсутніх у компонентів системи);—

зв'язність (наявність оптимальних технологічних, інформаційних, виробничих та інших зв'язків);—

відкритість (взаємодія з іншими системами і сприй-няття зовнішньої інформації);—

динамізм (швидкість змін системи під впливом будь-яких факторів);—

прагнення до розвитку (ускладнення змісту системи, зв'язків, продукції, зростання обсягів виробництва та ін.).

Однак на практиці оцінити культуру менеджменту за цими показниками проблематично через недостатню розвинутість кількісних методів їх вимірювання. Рівень куль-тури менеджменту можна оцінити показниками для окре-мих елементів системи. До них належать показники, які характеризують дотримання системою та її частинами мо-ральних, юридичних, економічних, організаційних,