Курсова робота з педагогіки
Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів
ЗМІСТ
Вступ
І. Теоретичні основи морально-естетичного виховання школярів.
Моральне виховання.
Естетичне виховання.
ІІ. Фольклор – джерело формування моральної поведінки та естетичних вражень школярів.
2.1. Дитячий фольклор та його жанри.
2.2. Фольклор у вихованні культури поведінки школярів.
Виховання усвідомлення краси слова засобами усної народної
творчості.
ІІІ. Можливості використання фольклору як могутнього засобу морально-естетичного виховання з точки зору педагогічного та наукового досвіду.
3.1. Історична роль фольклору у морально-естетичному вихованні школярів.
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки.
ВСТУП
Процеси перебудови у сучасній школі, утвердження нової гуманістичної парадигми освіти ведуть до посилення культуро-логічної спрямованості, переорієнтації на формуван-ня духовності, ціннісних орієнтацій особистості, її творчий розвиток. Реалізація культуротворчої функ-ції освіти передбачає цілеспрямоване використання надбань національної культури у навчанні і вихо-ванні молодого покоління, а також у професійній підготовці вчителя до цієї діяльності.
Оптимізувати даний процес, на нашу думку, можливо за умови вирішення завдань:
- педагогічно обґрунтованого добору фольклори-стичного матеріалу (теоретичного й народнопісенно-го) на основі критеріїв науковості, професійної зна-чущості та методичної доцільності;
- систематичного використання його як основи для навчальних вправ, інформативного та ілюстративного дидактичного матеріалу у навчально-пізнавальній, практичній, пошуково-дослідницькій та художньо-творчій діяльності з ме-тою формування їхніх художньо-соціальних і про-фесійних установок, спрямованості на педагогічну діяльність на основі пісенного фольклору, а також здобуття необхідних знань, умінь і навичок;
- методично доцільного добору організаційних форм і методів підготовки, які б відповідали її меті й змісту, ґрунтувались на матеріалі народнопісенної творчості.
З цією метою доцільно визначити комплекс навчальних дисциплін, викладання яких на міжпред-метній основі сприятиме формуванню готовності вчителів та учнів до навчально-виховної роботи народ-нопісенними засобами і досягти координації й послідовності їх викладання. Можливість збагачення навчального процесу фольклористичною інформацією, раціонально дібраним і узгодженим теоретичним та ілюстративним дидактичним матеріалом фольклори-стичної спрямованості.
РОЗДІЛ І
Теоретичні основи морально-естетичного виховання школярів
Моральне виховання
Роль морального виховання в розвитку і формуванні особистості усвідомлювалася з давніх-давен. Багато хто з видатних педагогів минулого підкреслювали, що підготовка доброзичливої людини не може зводитися тільки до її освіти і розумового розвитку. І на перший план у вихованні висували моральне формування особистості. Відомий давньоримський філософ Сенека радив: “Навчи спершу добрим правилам моралі, а потім – мудрості, бо без перших важко навчитися останній”.
Важливо забезпечити єдність моральності і знань, духовної культури і освіченості. Мораль є найдавнішою формою людської свідомості, яка становить сукупність норм, правил, принципів, що визначають поведінку людей, їх обов’язки один до одного перед суспільством, державою.
Наука про суть і зміст моралі, закони її виникнення. Розвитку та функціонування називається етикою. Етика є науковою про правильну поведінку людини або про добро і його здійснення як окрема наука вона вперше розроблена Аристотелем. Питання етики охоплюють поняття добра, етичних норм та ідеалів, мотивів етичних вчинків. З питаннями моралі тісно пов’язані поняття моральності та духовності.
Моральність – це відповідність поведінки людини нормам моралі. Духовність, або вища моральність, це те, що зв’язане з внутрішнім світом людини, її настроями, переживаннями, почуттями.
Зміст морального виховання складається з окремих напрямів морального виховання. Такими напрямами морального виховання є:
формування національної самосвідомості та патріотизму ;
виховання гуманності, доброзичливості, чуйності, ввічливості та тактовності;
виховання свідомої дисципліни, дисциплінованості, обов’язку та відповідальності;
виховання культури поведінки – це сукупність вироблених і перевірених досвідом способів організації повсякденного життя та спілкування людей. Культура поведінки включає:
а) виховання культури спілкування між людьми.
До уваги беруться такі якості людини як: ввічливість, тактовність, простота, скромність, точність, відповідальність, культура мовлення і жестів.
б) виховання культури поглядів, що включає виховання розумних потреб, виховання вміння поводитися вдома; повага до батьків, слухняність, участь у домашній праці.
в) виховання культури організації вільного часу, правильне поводження за столом, в гостях, чистота та охайність, вміння вибирати і дарувати подарунки.
г) культура зовнішнього вигляду – вироблення санітарно-гігієнічних навичок і звичок.
здійснення правового виховання.
екологічне виховання.
Естетичне виховання
Естетичне виховання школярів – це формування здатності сприймати, розуміти і оцінювати прекрасне в житті, природі, мистецтві.
Естетичне виховання передбачає також формування вміння розуміти і сприймати комічне, трагічне, фальшиве, правдиве.
Складовими елементами естетичного виховання є: художня освіта, що являє собою процес засвоєння школярами певних знань, вмінь в галузі мистецтва. В тому числі і самодіяльного мистецтва. Художня освіта передбачає ознайомлення з творами мистецтва, з історією того чи іншого виду мистецтва. Вона допомагає краще сприймати та розуміти мистецтво. Другий важливий елемент естетичного виховання – художнє виховання, який являє собою процес формування у дітей художніх смаків, поглядів, уявлень, що дає змогу оцінювати, розуміти і любити мистецтво. Художнє виховання формує потребу в художньо-творчій діяльності, яка може реалізуватися в умовах школи, через участь дітей в спеціальних гуртках.
Естетичне виховання в своїй організації опирається на науку, що називається естетикою. Естетика 0 наука про прекрасне, яка використовує надбання національної і світової культури.
Важливими завданнями естетичного виховання є:
виховання естетичних почуттів, смаків, художньо-естетичної культури;
формування у школярів вмінь та навичок самостійної художньо-естетичної діяльності;
розвиток мистецьких задатків, нахилів, інтересів;
виховання любові і поваги до національної культури, мистецтва, традицій і звичаїв свого народу;
Засобами естетичного виховання є:
мистецтво та його різноманітні види.
природа.
праця.
побут та навколишнє середовище. Під якими ми розуміємо архітектуру, парки, заповідники, оформлення житлового приміщення та школи.
фольклор.
Естетичне виховання здійснюється двома важливими шляхами:
процес навчання;
поза навчальна діяльність школярів.
Естетичне виховання здійснюється двома важливими шляхами:
процес навчання;
поза навчальна діяльність школярів;
Естетичне виховання в процесі навчання забезпечується вивченням всіх навчальних дисциплін, але серед них особливо важливе значення мають предмети художньо-естетичного циклу. До якого належать