3.9. Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, інформація для розв'язання поставленого завдання, вказуватися межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів — постійний чи тимчасовий.

3.10. Психолог у доступній формі повідомляє обстежува-ному про поставлений діагноз і методи та засоби допомоги. При цьому він зобов'язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов'язко-во попереджає про те, хто і для чого може вико-ристати ці дані; він не може приховувати від люди-ни, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку.

Психолог уповноважений особисто запобігати неко-ректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.

IV. Конфіденційність

4.1. Психолог зобов'язаний додержуватися конфіденцій-ності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя і життєвих обставин. Виня-ток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для клієнта та інших людей, і психо-лог зобов'язаний поінформувати тих, хто може нада-ти кваліфіковану допомогу.

Конфіденційності можна не додержуватись, якщо клієнт просить або згоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі.

4.2. Психолог не збирає додаткових відомостей про об-стежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання. Запис на магнітну стрічку і відеоплівку, фотографування і занесення інформації про клієнта до комп'ютерних банків даних здійснюються лише за згодою учасників.

4.3. Психолог зобов'язаний оберігати професійну таєм-ницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи, додер-жуватись анонімності імені клієнта (наприклад, під час навчання, в публікаціях). Для демонстрації і прослуховування будь-яких матеріалів потрібний письмовий дозвіл людини, за чиєю згодою вони бу-ли записані; на вимогу клієнта матеріали негайно ., знищуються.

4.4. Документація роботи психологів повинна вміщувати лише професійно необхідні матеріали. До цих ма-теріалів, пов'язаних з конфіденційним змістом діяльності психологів, має виключатися доступ сто-ронніх осіб. У тих же випадках, коли психологи звертаються за допомогою до інших фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питаннями, що стосуються умов і терміну зберігання таких ма-теріалів, а також обмежень у використанні інфор-мації про клієнта і попередити про міру відпо-відальності за недодержання конфіденційності.

4.5. Якщо психолог не в змозі надалі виконувати свої функції, він з'ясовує, чи потрібно зберігати матеріа-ли (також і інформацію, занесену до комп'ютера). В разі потреби психолог повинен передати виконання покладених на нього функцій іншому фахівцеві.

4.6. Психолог інформує клієнтів про правила додержан-ня конфіденційності. Смерть або зникнення обсте-жуваного не звільняє психолога від необхідності зберігати професійну таємницю.

4.7. Психолог не передає методичних матеріалів особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не розкриває суті і призначення кон-кретної методики (за винятком доступних роз'яснень правоохоронним і судовим органам).

V. Етичні правила психологічних, досліджень

5.1. Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов: визначення об'єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання йо-го мети і завдань; встановлення контингенту обсте-жуваних; прогнозування можливостей використання одержаних результатів (наприклад, оцінювання перспективи професійної успішності, формування спільного колективу, психологічного втручання то-що). Психолог самостійно вибирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефек-тивності та наукової обгрунтованості.

5.2. Психолог забезпечує цілковиту надійність резуль-татів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, за-побігає можливим помилкам в діяльності непрофесіоналів, котрі допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психо-лог несе відповідальність за правильне і доступне роз'яснення непрофесіоналам суті застосовуваних психологічних методів, а також за можливі антигуманні наслідки. Щодо психолога використовується принцип, аналогічний принципу презумпції невин-ності у судочинстві. Вина психолога в порушенні Етичного кодексу повинна бути доведена Комісією з етики Товариства психологів України.

5.3. Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експе-рименті. Коли очікується, що дослідження або ліку-вання може викликати у клієнта психогенну реак-цію, психолог повинен отримати дозвіл на прове-дення роботи з ним Комісії з етики. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджува-них з його суттю і результатами, психолог має пе-ресвідчитися в тому, що це не завдасть шкоди жод-ному з учасників досліду. Такі відомості можуть бу-ти розкриті після завершення експериментальної програми.

5.4. Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитись від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників, які наполягають пройти обстеження).

VI. Кваліфікована пропаганда психології

6.1. Психологи інформують науковців, учителів, лікарів, широку громадськість про свою галузь діяльності на основі об'єктивних, точних даних таким чином, щоб не дискредитувати професію психолога і психологію як науково-практичний комплекс.

6.2. Психолог не виступає з публічними заявами для реклами або самореклами. Вміщуючи у засобах ма-сової інформації оголошення про надання психо-логічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім'я, адресу, номер телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології, години прийому. В рекламному проспекті не може йтися про суми гонорару, не даються гарантії, не перелічуються здобутки і успішні випадки лікування, консультування, експертизи. Оголошення мають містити інформацію про мету курсів, а не обіцянки, стосовно досягнення специфічних результатів. Пси-холог повинен брати професійну участь у навчаль-них програмах для населення, однак він має право робити це лише за умови, якщо вони виключають сумнівні методи і неефективні