увагу партнера;
розбудити інтерес до бесіди;
«перехопити» ініціативу, якщо це необхідно.
Існують такі способи початку бесіди, що закривають нам шлях до чи успіху сильно утрудняють його досягнення. Варто уникати їх якщо ви хочете щоб ваша бесіда була результативною:
прояв ознак непевності в собі й у необхідності зустрічі;
прояв неповаги на початку зустрічі, навіть у м'якій формі;
порушення оборонної позиції співрозмовника першими ж питаннями. [Іванова Е.Н., Ефективне спілкування і конфлікти., С-П., 1997 р., с.13-15]
А тому що ми часто схильні робити передчасні висновки. При такій установці згодом підкріплюється і сприймається тільки та інформація, що підтримує перші враження, а інша відсівається, здається малозначної і недостовірною.
Нерідко стиль ведення бесіди впливає на її результати, і навіть при самій позитивній настроєності партнерів на спілкування, щирому бажанні досягти домовленості їхня бесіда не складається, більш того, їхній зусилля виправити положення лише збільшують його.
Найважливішою причиною цього часто є розходження стилів ведення бесіди в партнерів.
Стиль ведення бесіди – комплексне поняття, що включає, з однієї, сторони, що здаються «елементарними», «технічними» компоненти мови, такі як:
висота тону, тембр;
голосність;
тривалість, частота пауз;
швидкість;
наявність і характер жестів;
інтонація;
повторення і т.д.
Однак, ці характеристики аж ніяк не елементарні і дуже важко піддаються зміні, тому що вони реалізуються в мові, в основному, автоматично, часто несвідомо. Крім того, їхнє значення і враження, що вони роблять на партнера, дуже неоднозначно.
Проблема успішної взаємодії людей збільшується ще і наявністю більш складних і глибинних складових стилю ведення бесіди, таких, як:
схильність висловлюватися чи прямо натякати;
расспрашивание чи надання іншим ініціативи в наданні інформації про себе;
комфортний рівень формальності – простоти; припустимі жарти;
відношення до обміну скаргами;
чекання, що іншої піде нашому прикладу і т.д. [Іванова Е.Н., Ефективне спілкування і конфлікти., С-П., 1997 р., с.13-15]
ВИСНОВОК
Отже, щоб ваша бесіда була результативної незалежно від того, з ким ви розмовляєте необхідно: по-перше сподобатися співрозмовнику, для цього встановлені основні правила які сприяють досягненню даної мети:
Щиро цікавтеся іншими людьми.
Посміхніться.
Помнете, що ім'я людини – це самий сладостний для нього звук на будь-якій мові.
Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити пр самих себе.
Говорите про те, що цікавить вашого співрозмовника.
Уселяйте співрозмовнику свідомість його значущості і робіть це щиро. [Митителло В.Л., Етика й етикет ділової людини., Самара, 1992 р., с.21]
По-друге – уміти керувати процесом спілкування, впливаючи на людей не ображаючи їх і не викликаючи в них почуття образи. Для цього існують свої правила, дотримання яких дозволяє впливати на людей, не ображаючи їхній і не викликаючи в них почуття образи:
Починайте з похвали і щирого визнання достоїнств співрозмовника.
Указуйте на помилки інших не прямо, а побічно.
Спочатку поговорите про власні помилки, а потім уже критикуйте свого співрозмовника.
Задавайте співрозмовнику питання замість того, щоб йому щось наказувати.
Давайте людям можливість врятувати свій престиж.
Виражайте людям схвалення з приводу найменшої їхньої удачі і відзначайте їхній успіх. Будьте щиросерді у своїй оцінці і щедрі на похвалу.
Створюйте людям гарну репутацію, що вони будуть намагатися виправдати.
Прибігайте до заохочення. Створюйте враження, що помилка, що ви хочете бачити виправленої, легко поправна; робіть так, щоб те, на що ви спонукуєте людей, здавалося їм неважким.
Домагайтеся, щоб люди були ради зробити, те що ви пропонуєте.
А.Д. Карнегі
[Митителло В.Л., Етика й етикет ділової людини., Самара, 1992 р., с.21]
По-третє, вибравши мету вашої бесіди, намагайтеся схилити людей до вашої точки зору м'яко без тиску і не нав'язуючи виттю ідеологію. Якщо людина вважає вашу точку зору – своєї, він прагнути до досягнення вашої мети – як до своїй. Для цього треба знать, що:
єдиний спосіб одержати верх у суперечці – це ухилитися від нього;
виявляйте повагу до думки вашого співрозмовника. Ніколи не говорите людині, що він не правий;
якщо ви не праві, визнайте це швидко і рішуче;
с самого початку дотримуйте дружелюбного тону;
змусьте співрозмовника відразу ж відповісти вам «так»;
нехай велику частину часу говорить ваш співрозмовник;
нехай ваш співрозмовник вважає, що дана думка належить йому;
щиро намагайтеся дивитися на речі з погляду вашого співрозмовника;
відноситеся співчутливо до думок і бажань інших;
волайте до більш шляхетних мотивів;
драматизуйте свої ідеї, подавайте їх ефектно;
кидайте виклик, зачіпайте за живе;
Можна до усьому додати ще наступне:
Хто хоче успішно дискутувати, повинний спробувати якнайбільше довідатися про свого співрозмовника.
А.Д. Карнегі
[Митителло В.Л., Етика й етикет ділової людини., Самара, 1992 р., с.21]
Великі розуми стародавності знали ціну етики спілкування і дотримували її щоб досягти найбільш ефективних результатів, так Ф. Честерфильд (1694-1733) говорив: «Ніколи не доводьте своєї думки голосно і з жаром, навіть якщо в душі ти переконаний у своїй правоті, - вислови його скромно і спокійно, тому що це єдиний спосіб переконати.» [Назаров В.Н., Мелешко Е.Д., Етика: словник афоризмів і виречень., М., 1995 р., с.302]