яка є об'єктом художнього аналізу, або з героєм створюваного твору. Слід ураховувати, що емпатія начебто замкнена в межах безпосереднього емоційного досвіду і відрізняється, наприклад, від «ідентифікації», «відігравання ролі», що також можуть супроводжувати творчий процес і мають широко використовуватися у дослідженні художньої творчості. Значної теоретичної уваги заслуговує поняття «ідентифікація» — ототожнення, яке психологи розглядають у єдності різних аспектів. Ідентифікація — це процес поєднання суб'єктом самого себе з іншим індивідом чи групою людей, спираючись на емоційний зв'язок. Це водночас включення у власний внутрішній світ (прийняття як власних) певних ціннісних норм, взірців, на які орієнтована інша людина. Ідентифікація — це процес і наслідування, і «бачення» іншого індивіда як продовження самого себе. У процесі ідентифікації митець «переносить» себе у просторове і часове поле іншої людини, моделює її психологію, мотиви вчинків.
Досліджуючи художню творчість, варто розглянути і таке нетрадиційне поняття, як «авторитарність» — соціальне-психологічна характеристика митця, який намагається максимально підпорядкувати своєму впливові партнера по творчості. Авторитарність породжує агресивність, переоцінку власних можливостей, суворий контроль за діями Інших. Негативні аспекти авторитаризму чітко простежуються у колективних видах художньої творчості, наприклад у театрі, в кіно.
До системи понять, які залучаються для дослідження художньої творчості, слід включити і поняття «активність», «надситуативна активність», «пошукова активність», тобто ті поняття, що фіксують здатність суб'єкта ставити нові цілі, руйнувати стереотипи, змінювати існуючі мистецькі, художні ситуації, авторитети, канони.
Проблема понятійного апарату дослідження художньої творчості перебуває, як уже зазначалося, у стані розробки. Проте, незважаючи на це, слід ураховувати і необхідність категоризації понять як наступний етап теоретичної роботи у з'ясуванні природи творчості.
Зв'язок естетики і психології творчо виявляється і при дослідженні інших проблем, зокрема сприймання мистецького твору, психології творчості, прогнозування шляхів розвитку мистецтва.