«перехопити» ініціативу, якщо це необхідно.

Існують такі способи початку бесіди, що закривають нам шлях до чи успіху сильно утрудняють його досягнення. Варто уникати їх якщо ви хочете щоб ваша бесіда була результативною:

прояв ознак непевності в собі й у необхідності зустрічі;

прояв неповаги на початку зустрічі, навіть у м'якій формі;

порушення оборонної позиції співрозмовника першими ж питаннями. [Іванова Е.Н., Ефективне спілкування і конфлікти., С-П., 1997 р., с.13-15]

А тому що ми часто схильні робити передчасні висновки. При такій установці згодом підкріплюється і сприймається тільки та інформація, що підтримує перші враження, а інша відсівається, здається малозначної і недостовірною.

Нерідко стиль ведення бесіди впливає на її результати, і навіть при самій позитивній настроєності партнерів на спілкування, щирому бажанні досягти домовленості їхня бесіда не складається, більш того, їхній зусилля виправити положення лише збільшують його.

Найважливішою причиною цього часто є розходження стилів ведення бесіди в партнерів.

Стиль ведення бесіди – комплексне поняття, що включає, з однієї, сторони, що здаються «елементарними», «технічними» компоненти мови, такі як:

висота тону, тембр;

голосність;

тривалість, частота пауз;

швидкість;

наявність і характер жестів;

інтонація;

повторення і т.д.

Однак, ці характеристики аж ніяк не елементарні і дуже важко піддаються зміні, тому що вони реалізуються в мові, в основному, автоматично, часто несвідомо. Крім того, їхнє значення і враження, що вони роблять на партнера, дуже неоднозначно.

Проблема успішної взаємодії людей збільшується ще і наявністю більш складних і глибинних складових стилю ведення бесіди, таких, як:

схильність висловлюватися чи прямо натякати;

расспрашивание чи надання іншим ініціативи в наданні інформації про себе;

комфортний рівень формальності – простоти; припустимі жарти;

відношення до обміну скаргами;

чекання, що іншої піде нашому прикладу і т.д. [Іванова Е.Н., Ефективне спілкування і конфлікти., С-П., 1997 р., с.13-15]

ВИСНОВОК

Отже, щоб ваша бесіда була результативної незалежно від того, з ким ви розмовляєте необхідно: по-перше сподобатися співрозмовнику, для цього встановлені основні правила які сприяють досягненню даної мети:

Щиро цікавтеся іншими людьми.

Посміхніться.

Помнете, що ім'я людини – це самий сладостний для нього звук на будь-якій мові.

Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити пр самих себе.

Говорите про те, що цікавить вашого співрозмовника.

Уселяйте співрозмовнику свідомість його значущості і робіть це щиро. [Митителло В.Л., Етика й етикет ділової людини., Самара, 1992 р., с.21]

По-друге – уміти керувати процесом спілкування, впливаючи на людей не ображаючи їх і не викликаючи в них почуття образи. Для цього існують свої правила, дотримання яких дозволяє впливати на людей, не ображаючи їхній і не викликаючи в них почуття образи:

Починайте з похвали і щирого визнання достоїнств співрозмовника.

Указуйте на помилки інших не прямо, а побічно.

Спочатку поговорите про власні помилки, а потім уже критикуйте свого співрозмовника.

Задавайте співрозмовнику питання замість того, щоб йому щось наказувати.

Давайте людям можливість врятувати свій престиж.

Виражайте людям схвалення з приводу найменшої їхньої удачі і відзначайте їхній успіх. Будьте щиросерді у своїй оцінці і щедрі на похвалу.

Створюйте людям гарну репутацію, що вони будуть намагатися виправдати.

Прибігайте до заохочення. Створюйте враження, що помилка, що ви хочете бачити виправленої, легко поправна; робіть так, щоб те, на що ви спонукуєте людей, здавалося їм неважким.

Домагайтеся, щоб люди були ради зробити, те що ви пропонуєте.

А.Д. Карнегі

[Митителло В.Л., Етика й етикет ділової людини., Самара, 1992 р., с.21]

По-третє, вибравши мету вашої бесіди, намагайтеся схилити людей до вашої точки зору м'яко без тиску і не нав'язуючи виттю ідеологію. Якщо людина вважає вашу точку зору – своєї, він прагнути до досягнення вашої мети – як до своїй. Для цього треба знать, що:

єдиний спосіб одержати верх у суперечці – це ухилитися від нього;

виявляйте повагу до думки вашого співрозмовника. Ніколи не говорите людині, що він не правий;

якщо ви не праві, визнайте це швидко і рішуче;

с самого початку дотримуйте дружелюбного тону;

змусьте співрозмовника відразу ж відповісти вам «так»;

нехай велику частину часу говорить ваш співрозмовник;

нехай ваш співрозмовник вважає, що дана думка належить йому;

щиро намагайтеся дивитися на речі з погляду вашого співрозмовника;

відноситеся співчутливо до думок і бажань інших;

волайте до більш шляхетних мотивів;

драматизуйте свої ідеї, подавайте їх ефектно;

кидайте виклик, зачіпайте за живе;

Можна до усьому додати ще наступне:

Хто хоче успішно дискутувати, повинний спробувати якнайбільше довідатися про свого співрозмовника.

А.Д. Карнегі

[Митителло В.Л., Етика й етикет ділової людини., Самара, 1992 р., с.21]

Великі розуми стародавності знали ціну етики спілкування і дотримували її щоб досягти найбільш ефективних результатів, так Ф. Честерфильд (1694-1733) говорив: «Ніколи не доводьте своєї думки голосно і з жаром, навіть якщо в душі ти переконаний у своїй правоті, - вислови його скромно і спокійно, тому що це єдиний спосіб переконати.» [Назаров В.Н., Мелешко Е.Д., Етика: словник афоризмів і виречень., М., 1995 р., с.302]