Самі по собі ринкові відносини і прив'язані з ними цілі і цінності не виступати як вищі цінності. Це завжди лише цінності-засоби для власного розвитку людини. Ринкові цінності, які переслідують цілі матеріального збагачення, звичайно, необхідні, але за ними завжди стоять (і не повинні забуватися) більш основоположні цінності духовного розвитку особистості. Важлива роль за їх утвердженням в життя належить і філософії. Сьогодні для нашого суспільства і для нашої філософії особливо актуально звучать слова Уайтхеда: «Зараз філософія повинна виконати свою головну функцію. Вона зобов'язана шукати світогляд, здатний врятувати від загибелі людей, для яких дорогі цінності, що виходять за рамки задоволення тваринних потреб».

До сказаного слід додати, що хоча ринок і має внутрішню логіку свого розвитку, але державні структури не повинні відсторонятися від регулювання ринкових відносин. Економіка повинна бути соціально-орієнтованою. Цінності економічного лібералізму і соціальної справедливості повинні бути інтегровані в єдине ціле. Тільки при цій умові ми можемо захистити обділених і дати свободу дій соціально активній частині населення.

Не можна обійти і такий аспект проблеми, як ірраціональні і псевдонаукові цінності, що все ширше розповсюджуються в нашому суспільстві. На особистість сьогодні систематично обрушується лавина інформації, зміст якої пов'язаний з псевдонаукою (містика, окультизм, астрологія, магія, чаклунство і т.д.). У цих умовах мимовільно, на несвідомому рівні формується некритичне мислення несприйняття дійсності. Раціоналізм замінюється ірраціоналізмом, будь-який функціональний міф вважається раціональним. Формується тип свідомості, в якому реальні суперечності не враховуються, принцип об'єктивності підміняється суб’єктивізмом, логіка розуму замінюється вірою і навіюванням. Наявні таким чином основні ознаки міфологічного мислення. І якщо Льові-Брюль назвав первісне мислення дологічним, то аналогічно можна назвати тип мислення, що формується, постлогічним, змістовною основою якого є ірраціоналізм і суб'єктивізм.

ВИСНОВОК

Питання сенсу життя і ціннісних орієнтацій невичерпне, проте кожна людина повинна визначити мету свого життя і визначити свої ціннісні орієнтири. Задовольняючи свої потреби, людина тим самим розвиває їх, що лежить в основі розвитку сенсу життя. Проте цілі самі по собі не можуть наповнювати життя людини значенням і щастям, бо робити – це ще не дійсність, а всього лише можливість.

На закінчення відзначу, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасної філософії є все більша увага до людини, до проблем її буття в світі і до її внутрішнього світу. І очевидно це не випадково, тому що, врешті-решт, загальна задача філософії якраз і повинна полягати в тому, щоб допомогти раціонально-практичним способом з'єднати людину зі світом, тобто зробити людину реальним представником і суб'єктом світу, а світ – дійсно людяним.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Вебер М. Смысл “свободи от оценки» в соціологічній і економічній науці // Вебер М. Избр. произв. - М., 1990.

2. Дильтей В. Сущность философии. - М., 2001.

3. Золотухина-Аболина Е. У. Етика. - Ростов н/Д, 1998.

4. Ільин В. У. Философия. - М., 1999. Ч. II.5. Канке В. А. Философия. - М., 2001 1л. 2. 3

М. 19986. Ріккерт Г. Науки про природу і науки про культуру.

7. Уайтхед А. Н. Ізбрані роботи з філософії. - М., 1990.

8. Философия: Учебное пособие для вузов / Под ред. У. П. Кохановського. Издательство 2-е, перераб. и доп. - Ростов н/Д, 2001. Гл. VIII.

9. Шелер М. Избранные произведения. - М., 1994.