відсутністю таланту та бездарністю наукового співробітника. Це твердження, оче-видно, справедливе щодо будь-якого виду творчості. Проте емоційність у кожному виді діяльності, а втім і у творчості, повинна бути двомірною, тому психологи підкреслюють зна-чення емоційної зрілості особистості, яка містить, з одного боку, повноту емоційного життя особистості, а з іншого – досить високий рівень соціалізації афективної сфери. І та, і інша якість емоційності розвиваються, «олюднюються» внаслідок естетич-ного розвитку особистості.
Естетичний розвиток особистості, високий рівень естетичної культури формує її здатність мислити не за однією чи декілько-ма обмеженими мірками, а за міркою будь-якого виду, здатність розмовляти мовою предмета, виражати своєрідність його сут-ності. Подібне вміння називають почуттям форми. Воно дозво-ляє надати предмету творчості структурну гармонійність, досяг-ти функціональної та конструктивної досконалості матеріаль-ного об'єкта, допомагає знайти співвіднесеність способу пере-творення предмета з його власною мірою. Естетична культура сприяє розвитку у особистості образного мислення, мислення за аналогією та асоціацією, цілісності сприйняття конкретних образів, розвитку фантазії, зорового уявлення, інтуїції.
Особливо важливі дані якості, коли невідомий увесь набір за-собів та правил розв'язання задачі. Саме тоді здатність уявити проблему в образній формі полегшує пошук результату, що дослід-жується. Можливість миттєвого схоплювання у думці речей в ціло-му відкривається у предметно-образному мисленні, а це підви-щує вірогідність появи несподіваної, але корисної асоціації.
Процес пошуку потрібних аналогій та асоціацій багато у чому здійснюється інтуїтивно. Інтуїтивне є високоінтелектуальним про-цесом, який пов'язаний не тільки з психологічними факторами, але й з такими, як особливості духовного освоєння дійсності людиною, простежується залежність інтуїтивної діяльності від певного запасу знань, культури мислення, бачення світу, що сфор-мувався, стилю наукової та в цілому діяльності, що склався у людини. Інтуїтивне рішення характеризується граничною інте-ріоризацією предметності, що залучена до творчого процесу, особливим напруженням та насиченням емоцій, тому має по-чуттєвий та образний характер.
Забезпечуючи побудову внутрішньо несуперечливої моделі світу, вербально-знакове мислення певною мірою збіднює не-минуче його відображення у свідомості людини. У протилежність цьому відбиття на образному рівні уможливлює сприйняття світу в усій його цілісності, багатозначності та суперечливості, що необхідно для найбільш повного чуттєвого контакту з реальністю, для емоційної стабілізації та відіграє велику роль у проце-сах творчості, особливо на етапі «визрівання» ідей.
Ці генетичні потенції можуть розвинутися у соціальному спілкуванні шляхом виховання. Однак уся традиційна система європейського виховання орієнтована насамперед на розвиток логічного мислення, тобто на розвиток переважно логічних на-вичок та функцій. Тому необхідно переорієнтувати систему ви-ховання та навчання й подолати вікове відставання розвитку функцій правої півкулі: навичок образного мислення та творчо-го уявлення.
Перелічені особливості визначають місце естетичної культу-ри у духовному розвитку особистості. Але професійна діяльність, що є специфічною за своїм змістом та функціями, зумовлює своєрідність вияву естетичної культури особистості, її транс-формацію в структуру та якість професійної культури людини.