Суворе дотримання правил етикету - важлива умова високої культури поведінки як на службі, так і у внутрішніх справах, позаслужбових відносинах працівника міліції. Це той "одяг", по якому зустрічають та складається перше враження про людину. Але механічні, детальні знання і дотримання правил не гарантують відповідальної поведінки людини, бо обставини настільки різноманітні, що ніякі правила та норми не в змозі охопити їх повністю. Щоб уникнути багатьох помилок, необхідно виробити внутрішнє самопочуття, стан емоційного співпереживання із співбесідником, яке зветься тактом. Розвинене почуття такту дозволяє визначити належну міру у виразах та вчинках.

Саме тактовність дозволяє знайти рішення проблемної колізії під час спілкування, не зменшуючи при цьому гідності інших людей та не втрачаючи власної гідності. Професійний такт - це прояв по відношенню до інших стриманості, неупередженості та пристойності під час спілкування.

Проявлення безтактовності - безпомилкове свідоцтво відсутності культури, показник грубості та невихованості. Важливо постійно пам'ятати, що дотримання етикету та виявлення такту - це не тільки обов'язковий елемент спілкування, а й найважливіша складова частина духовної культури особистості. Для правоохоронців - це обов'язкова умова, яка також позитивно впливає на зростання авторитету органів внутрішніх справ країни.

Зовнішній вигляд працівника міліції має важливе значення і впливає на відношення до нього з боку громадян. Часто встановити контакт з людиною працівникові міліції не вдається саме внаслідок початкової антипатії, яка пов'язана з його зовнішнім виглядом: неохайним, або таким, що не відповідає діловим відносинам, неприємними манерами.

Під час першої зустрічі відбувається оцінка працівника міліції з точки зору сприйняття особливостей поведінки та зовнішнього вигляду. На підставі такої оцінки йому може бути надана як позитивна, так і негативна характеристика. Для працівників органів внутрішніх справ під час контактів з громадянами, клієнтами, порушниками законів, колегами важливим є все: вираз обличчя, підтягнутість, зачіска, одяг, вміння вільно почувати себе, хороший внутрішній стан та інше.

Неможливо виробити перелік рекомендацій, що стосуються, наприклад, одягу чи зачіски. Головне, щоб працівник міліції як на службі, так і в особистих справах, позаслужбових відносинах керувався почуттям міри та усвідомленням того, що він є представником держави для всіх тих, хто звертається до нього за допомогою або для тих з ким він спілкується.

Працівники органів внутрішніх справ у службовий час повинні носити встановлений для них формений одяг. Згідно з принципами та формами правової естетики працівникам міліції забороняється:

носіння предметів форменого одягу, спорядження, взуття, знаків розрізнення та нагрудних знаків змінених чи невстановлених зразків;

одночасне носіння предметів різного форменого одягу, а також предметів форменого одягу разом з елементами цивільного одягу;

носіння валізок, парасольок яскравих кольорів.

Велике значення у роботі працівника міліції відіграють безпосередньо мова та її стиль. Тембр, інтонація, чіткість мовлення, чуйність голосу - це фактори, які психологічно діють на співбесідника, викликають у нього повагу, симпатію або, навпаки, негативні емоції.

Іноді розумну, гарну мову псують слова-паразити або прислів'я, що використовуються недоречно, часто, і від цього втрачають свою привабливість. Бесіду необхідно вести спокійно, не підвищувати голосу і не показувати своє роздратування навіть тоді, коли для цього є підстави. Гарячність, квапливість - погані помічники для працівників органів внутрішніх справ під час бесіди. Будьте уважні і передбачливі до співбесідника, цінуйте його аргументи, навіть тоді, коли вони слабкі. Ніщо так негативно не впливає на атмосферу ділової бесіди, як зневажливий жест, що показує відкидання аргументів іншої сторони без найменших зусиль вникнути в їх внутрішній зміст.

Вважається непристойним під час бесіди дивитись на годинник. Цей жест сприймається зазвичай як сигнал до закінчення розмови. Тому слід навчитися "відчувати" час. Під час бесіди необхідно повернутися обличчям до співбесідника та постійно підтримувати з ним візуальний контакт.

Етика поведінки працівника міліції під час спілкування повинна будуватися на певних моральних принципах, серед яких головними є наступні:

в основі ділового контакту лежать інтереси справи, а не особисті справи, інтереси та власні амбіції;

порядність, тобто органічна не спроможність до безчесного вчинку або поведінки;

доброчинність, тобто органічна потреба робити людям добро;

поважність, тобто повага гідності співбесідника, що реалізується через такі моральні якості як: ввічливість, делікатність, тактовність, чемність, турботливість;

коректність, тобто стриманість у словах та манерах, виключення зайвих питань, надмірної настирності;

висока самоорганізація і ефективне планування роботи та виконання її у відведені терміни і строки.

Для правоохоронців важливе значення має кінетика - наука про рухи тіла. Так, наприклад, у посібнику І.Калинич надається характеристика і різні значення рухів. Вони, зокрема, діляться на дев'ять категорій.

Ставлення. Симпатія або антипатія виявляється у загальному положенні тіла, яке повернуте до або від співрозмовника, у розслабленій позі.

Статус. Ті, хто вважає себе вищим за статусом, тримають голову високо піднятою. Нерівноцінний за статусом партнер опускає голову, а іноді й плечі. Також загальновідомим є факт, що коли один із співрозмовників стоїть, то емоційно мимоволі тисне на іншого/інших.

Стан афекту. Високий ступінь емоційного напруження асоціюється з підвищеною нервовою рухливістю, що підсилюється виразом