від інших, „одержимих ідеєю постійного зростання життєвого попиту, впевнених у власній досконалості, тих, що насаджують у всіх сферах життя – від політики до мистецтва – тиранію інтелектуальної вульгарності; такі люди не зважають ні на кого, окрім себе”. Раніше в європейській історії людина наслідувала звичаї, життєвий досвід, розумові навички, але не присвоювала собі суджень. Вона мала деяку ланку ідей, та ніколи не протиставляла власні ідеї ідеям політика, філософа, художника. Навпаки, у сучасному світі маси не тільки не підкоряються жодній меншості, але й намагаються витіснити її з усіх сфер життя, замінюють її собою. Не знаючи законів розвитку суспільства, вони прагнуть правити світом, залуча- ються до активного соціального життя.
Пересічна людина зі своїми невисокими естетичними запитами сприяє створенню такої, як і вона сама, пересічної культури, яка на даному етапі не просто співіснує із „високою” культурою, а й витісняє останню на периферію, займаючи її місце. В цьому і закладена специфіка функціону- вання масової культури у ХХ ст.: вона більше не вдовольняється своєю колись скромною роллю, але прагне замінити собою всю культуру.
Так, Ортега-і-Гасет вважає специфічним явищем порушення (а подекуди і руйнацію) ідейно-культурного зв’язку еліти і мас, внаслідок чого в суспільстві відбувається соціальна дезорієнтація і виникає феномен масового суспільства („повстання мас”).
2. Поняття маси у культуролого-соціологічному контексті.
Вважається, що як термін словосполучення „масова культура” вперше було використано в 1941 р. німецьким філософом і соціологом Максом Горкгаймером у праці з відповідною назвою - „Мистецтво і масова культура”. З тих пір поняття „масова культура” набуло неабиякого поширення у наукових колах – від соціології і культурології до політології і мистецтвознавства. В найзагальнішому значенні поняттям „масова культура” означається культурна життєдіяльність мас. Сучасні однокореневі слова „маса”, „масовий”, „масовка” походять від лат. massa – кусок, груда. В латині слово massa первісно використовувалося для означення грудки сиру (massa lactis coacti). Цікаво, таким чином, що слово „маса” від початку призначалося для називання не просто певної речовини, а речовини, що з’являється в результаті поєднання природних процесів та людської культурної діяльності, людської праці.
На сьогодні слово „маса” використовується у двох основних смислах: природничо-науковому (маса як кількість речовини, що міститься в тілі, маса інерції тощо) і гуманітарному (культурологічному або соціологічному). В культуролого-соціологічному контексті, в свою чергу, існує кілька найпоширеніших контекстів вживання поняття „маса” („маси”).
Маса може розумітися:
як велика група людей, у межах якої під впливом психологічних закономірностей функціонування спільнот окремі індивіди до певної міри втрачають свою індивідуальність і завдяки взаємному впливу на- бувають схожих почуттів, вольових рухів, світоглядних позицій тощо;
як натовп, потрапляючи до якого навіть особисто вихована і освічена людина підпадає під вплив примітивних пристрастей та почуття стадності і стає не здатною розсудливо міркувати;
як група людей, що вирізняються невіглаством, неосвіченістю, невихованістю;
як множина „усереднених” людей, обивателів;
як недиференційована множина людей, життєдіяльність яких про- ходить у межах індустріальної культури зі стандартизованим вироб- ництвом і споживанням;
як множина людей зі схожими або спільними смаками, цінностями, ментальністю, сформована гомогенним інформаційно-комунікаційним простором.
Розуміння маси складається варіативно: психологічно, кількісно, соціально-економічно й коливається від ціннісно нейтрального до оцінно-негативного.
Серед інших варіантів трактувань культуролого-соціологічного поняття маси можна згадати пропозицію американського соціолога, спеціа- ліста в галузі історії суспільної думки та соціального прогнозування, автора концепції „постіндустріального суспільства” Деніела Белла, який наводить п’ять значень поняття „маса”: маса як недиференційована множинність; маса як синонім невігластва; маса як сукупність людей механізованого суспільства; маса як сукупність людей бюрократизованого суспільства, в якому особистість втрачає свою індивідуальність; маса як натовп, який не здатний розмірковувати, а тільки підкорюватись. Узагальнюючи, Белл визначає масу як „утілення стадності, уніфікованості, шаблонності”.
Поняття „маси” до певної міри має синонімічні відносини з поняттям „народ”, однак часто відрізняється від нього більш-менш виразним зниже- ним, або й негативним відтінком. У зв’язку з цим варто звернути увагу і на етимологію таких слів, як „вульгарний”, „вульгарність”, „вульгаризація”. Вульгаризація означає грубе спрощення якого-небудь поняття, що веде до спотворення сенсу, його опошлення. У філології вульгаризми – це слова та вирази, що властиві грубому або фамільярному мовленню. Всі ці однокоре- неві слова сучасних європейських мов етимологічно походять від латинських слів vulgus, що означає „народ”, „натовп”, та vulgaris - „народний”, „звичай- ний”, „простий”. Вибудовується ланцюжок семантично споріднених понять: масовий – народний – вульгарний.
3. Сутність масової культури. Її феномен
Науково-технічний прогрес посприяв появі вільного часу не тільки у обраних, як було раніше, але й у найширших колах суспільства. Заповнення дозвілля стало прерогативою масової культури. Масова культура – це загальнодоступна культура, яка не виражає вишуканих смаків аристократів або духовних пошуків людини. Найбільше поширення її припадає на середину ХХ ст., коли засоби масової інформації заполонили більшість країн цивілізованого світу. Це мистецтво для всіх і кожного, тому воно повинно враховувати смаки та попит споживачів, які віддають свої гроші за його комерційну корисність. Як правило, масова культура володіє меншою художньою цінністю, ніж елітарна та народна культури. Вона швидко змінюється, залежить від модних тенденцій, реагує на всі зміни та події. В ній забагато стандартизованого, вона набирається сюжетів у елітарній та народній культурі, але заснована на стереотипах. Якщо для представників елітарної культури найважливішим прагненням є повне самовираження та художнє втілення власних ідей, то для творців масової культури пріоритетом являється комерційна вигода, прибутковість того або іншого витвору.
В самій масовій культурі можно виділити, наприклад, стихійно