а саме: досконало виконувати своє прак-тичне призначення; бути зручними та безпечними під час екс-плуатації, тобто задовольняти вимоги ергономіки; бути естетич-но виразними, тобто мати інформаційно-виражальну форму і бути цілісними композиційне. Наприклад, історія розвитку ав-томобілебудування – це пошук форми, яка б найліпшим спо-собом втілювала ідею руху, швидкості, динаміки. Найбільше відпо-відає цій ідеї форма «витягнутої краплі», яку має сьогодні більшість автомобілів.
Для досягнення композиційної цілісності дизайнер викорис-товує можливості ритму, кольору, масштабу, співвідношення світла та тіні, пустоти та об'єму у поєднанні з особливостями звукового оформлення, освітлення тощо.
Соціальне призначення дизайну полягає в тому, щоб створю-вати предмети промислового виробництва, які здатні «по-людсь-кому ставитися до людини», тобто були гідними посередника-ми між виробником та споживачем. Дизайн призначений здійснювати масову культурно-естетичну комунікацію, щоб пе-редати через предмети побуту, засоби виробництва, речі повсяк-денного використання певний тип естетичного смаку. Дизайн пов'язує в одне ціле матеріальну та духовну культуру суспіль-ства, забезпечуючи цілісність цивілізації. Сучасний маркетинг як один з напрямів сьогодення ринкової діяльності дуже широ-ко використовує закони дизайну для створення цілісного пред-метного середовища. Дизайн вимагає врахування будь-якої но-вації у зміні предметного світу.
Отже, слід висунути тезу про схожість дизайну не тільки з технічною творчістю, з одного боку, але й з художньою творчі-стю – з іншого, при збереженні власної специфіки. Співвідно-шення дизайну, мистецтва технічної творчості, можна з'ясувати, проаналізувавши таблицю.
У теорії дизайну з 1980-х років домінує ідея проектної куль-тури. Вона народилася в XX ст. із характерної для європейської культури Нового часу утопії подолання розриву між Красою і Корисністю. Проектна культура в ідеалі не розділяється на «мис-тецтво» і «техніку».
Зміст терміна «проектна культура» осягає комплекс засобів і форм. інституи,іонально організованої проектної діяльності, яка функционально пов'язана з системами управління, плануван-ня. і є особливого роду виробництвом проектної докуменгпагаї, у мові якої передбачається бажаний результат дій і образ май-бутнього об'єкта – речі, предметного середовища, системи діяль-ності, способу життя в и,ілому тощо.
Але крім характеристики інституціональної проектної діяль-ності проектна культура сучасності є відмінною стильовою ри-сою сучасного мислення, однією з найважливіших типологічних ознак сучасної культури майже у всіх основних її аспектах, по-в'язаних з творчою діяльністю людини. Впливу проектної куль-тури зазнають сучасні наука, мистецтво, психологія людини, її відношення до світу, до соціального і предметного середовища;
у формах споживання і творчості також присутні риси проект-ного переживання світу, тобто передбачення таких його образів, котрі повинні бути створені внаслідок людської життєдіяльності.
Таке трактування проектної культури надає терміну «дизайн» широкого розуміння – як будь-якого прояву проектного мис-лення в сучасній культурі суспільства.
Отже, естетична діяльність у сукупності всіх видів та форм про-низує різні сфери людської діяльності, естетизує її, наближає до створення ідеалів краси, підносить саму суб'єктивність особистості.