наук: історії мистецтва, теорії мистецтва, ху-дожньої критики.
На відміну від інших предметів, що їх створює людина, в яких краса може бути наявною, а може бути і відсутньою, у творах мистецтва вона має бути обов'язковою, бо твори мистец-тва – це завжди естетичні цінності. Якщо фільм або малюнок не приносять естетичної насолоди, вони не вважаються худож-німи творіннями.
Мистецтво як плід художньої творчості є предметом дослід-ження естетичної науки. Але естетика у даному випадку відразу стикається з тим, що кожним видом мистецтва – літературою, музикою, театром та ін. – займається спеціальна наука: літера-турознавство, музикознавство, театрознавство тощо. Кожна ми-стецтвознавча наука досліджує той чи інший вид мистецтва, його характерні риси і якості. Але існують такі закони мистецтва, які є загальними для всіх видів мистецтва, вони об'єднують різні галузі художньої творчості. Ці закони і стають предметом пізнан-ня естетичної науки. Так, відношення мистецтва до дійсності, відображення дійсності в мистецтві, художня творчість та інші питання вивчає естетика. Вона розкриває закони, які виступа-ють загальними для всіх видів мистецтва, але у кожному з них вони виявляються специфічно, особливим чином, тому естетика не просто наука про мистецтво, а наука, яка досліджує загальні закони розвитку мистецтва.
Естетика являє собою методологічні засади для таких наук, як технічна естетика, естетика побуту, естетика поведінки.
Отже, естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетич-ну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.
Естетика – філософська наука, вона тісно пов'язана з гумані-тарними науками, крім того, виступає теорією для прикладних естетичних та мистецтвознавчих наук.