Для роботи соціального педагога з сім’ями різного типу важливими є такі перцептивні навички, як управління власним сприйняттям; адекватна оцінка соціально-психологічної налаштованості партнера по спілкуванню; вміння розуміти зміни в голосі, жестах, виразі обличчя партнерів; визначати тон спілкування; налагоджувати потрібний контакт; прогнозувати хід розмови тощо. Соціальну перцепцію розглядають як міжособістісне сприйняття: про це сприйняття зовнішніх ознак людини, співвідношення їх з її особистими характеристиками, інтерпретація чи прогнозування на цій основі її вчинків. При взаємодії та спілкуванню; вміння розуміти зміни в голосі, жести, вирази обличчя партнерів, визначати тон спілкування, налагоджувати потрібний контакт, прогнозувати хід розмови тощо. Соціальну перцепцію розглядають як міжособистісне сприйняття: процес сприйняття зовнішніх ознак людини, співвідношення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретація чи прогнозування на цій основі її вчинків. При взаємодії та спілкуванні соціальна перцепція є взаємною, люди сприймають, інтерпретують та оцінюють один одного. Оскільки часто соціальному педагогові доводиться працювати з різними типами сімей, то він зобов’язаний знати способи, завдяки яким люди інтерпретують, розуміють та оцінюють іншу людину, тобто механізм соціальної перцепції, найпоширенішими з яких є атракція, каузальна атрибуція, ідентифікація, соціальна рефлексія, емпатія [9, с. 155].

Спілкування відіграє важливу роль в системі надання соціально-психологічної допомоги людям із залежністю від психактивних речовин. Соціальний педагог має зважати на специфіку роботи з певними групами клієнтів. Так, для ВІЛ-позитивної людини важливо, щоб їй потиснули руку. Для неї це є ознакою того, що співрозмовник не боїться зараження, сприймає її як звичайну людину [9, с.144]. Загалом у процесі спілкування з такою категорією клієнтів соціальний педагог повинен уміти:

спонукати людину до певних змін у її житті;

встановлювати доцільні стосунки з клієнтами, враховуючи їх вікові та індивідуальні особливості;

виявляти і оцінювати актуальні проблеми людей і допомагати в їх розв’язанні;

не наголошувати на залежності клієнта [6, с.235].

В процесі спілкування соціального педагога з будь-якою категорією клієнтів бажано зацікавити останніх. Коли ж клієнт пригнічений, досить посидіти поруч і просто помовчати. Але завжди слід намагатися бути природнім. Найбільшого значення в процесі комунікації соціального педагога з клієнтом науковці надають вмінню слухати й умінню говорити, причому на перше місце становлять уміння слухати [9, с.144].

Таким чином, спілкування виступає одним із головних інструментів соціальної роботи. Особливості професійного спілкування соціальних педагогів і клієнтів значною мірою обумовлені етичними стандартами соціальної роботи, цінностями, культурними традиціями, віковими, інтелектуальними й іншими особливостями співрозмовників. Соціальні педагоги повинні зважати на особливості різних категорій клієнтів та контекст, у якому відбувається спілкування. При спілкуванні соціальний педагог повинен дотримуватися також основних етичних норм: бути відвертим, зацікавленим, уважним, доброзичливим, заохочувати співрозмовника, відноситися до нього з повагою, чуйність, терплячістю.

Предметом наступних наукових розвідок може стати вивчення етичних норм спілкування з іншими категоріями клієнтів: дітьми вулиці; дітьми, що залишилися без батьківського спілкування; людьми, які зазнали насильства в сім’ї та ін. Окремого дослідження вимагають також моделі комунікації, механізми соціальної перцепції, емпатійне спілкування тощо.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

Лучок І.І. Етика студента. Навч.-метод. посібн. – Ужгород: РВЦ юрид. ф-ту Ужгородського у-ту, 2000. – 96 с.

Міжнародні етичні стандарти соціальних працівників // Соціальна робота: В 3 ч. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2004. – Ч.1: Основи соціальної роботи / За ред. Т. Семигіної та І.Григи. – 2004. – С.169-172.

Овчарова Р.Г. Справочная книга социального педагога. – М.: ТЦ “Сфера”, 2001. – 248 с.

Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 560 с.

Посібник для слухачів 10-тижневих курсів підготовки соціальних працівників базового рівня / Т.Семигіна, В.Андріїв, Б. Сташків та ін. – К., 1999. – 324 с.

Руденский Е.В. Социальная психология: Курс лекций. – М. – Новосибирск, 1999. – 325 с.

Сорочинська В.Є. Організація роботи соціального педагога: Навч. пос. – К.: Кондор, 2005. – 198 с.

Соціальна робота: В. 3 ч. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2004. – Ч.1: Основи соціальної роботи / За ред. Т.Семигіної та І.Григи. – 2004. – 178 с.

Шеломенцев В.М. Етикет і сучасна культура спілкування. – Вид. 2-е. – К.: Лібра, 2003. – 416 с.

Sabat, N.V. Social Pedagogue’s Ethics of Communication with Different Categories of Clients.

In the article it is characterized the ethic norms that a social pedagogue must follow in the work with different categories of clients. It is revealed the ethics of communication with disabled, of moderate means, unemployed, homeless and elderly people; with families of different type; with people addicted to drugs, alcohol and smoking. The article stresses on the necessity of keeping to such ethic norms as sympathy, tactfulness, openness, kindness and tolerance.

Ключові слова: етичні норми, соціальна педагогіка, етика спілкування, люди обмежених функціональних можливостей, безробітні, люди похилого віку, сім’ї різного типу; особи, залежні від психоактивних речовин.

Key words: ethic norms, social pedagogue, the ethics of communication, disabled people, people of scanty means, the unemployed, the homeless, elderly people, the addicted.