O
Курсова робота
на тему
«Етичні вимоги до адвокатської діяльності»
План
Вступ…………………………………………………………….…..3
1.Що таке юридична етика загалом……………….………4
2. Етика в діяльності адвокатури………………………….8
3.Ідеї та історія розвитку адвокатської етики………….9
4.Пістави та завдання діяльності адвоката………….…14
5.Правила адвокатської етики………………………..…..16
Висновок………………………………………………………..34
Список використаної літератури…………………………..35
Вступ
Основних положень про роль адвокатів, прийнятих у серпні 1990 року VIII Конгресом 00Н по запобіганню злочинам, професійні асоціації адвокатів відіграють важливу роль у підтриманні професійних стандартів та етичних норм, «Кодекси професійної поведінки адвокатів мають розроблятися їх відповідними органами згідно із законодавством, що відповідає положенням національного права і звичаям, та визнаними міжнародними стандартами і нормами» (п. 26). Встановлено також, що дисциплінарне провадження має здійснюватися згідно з кодексом професійної поведінки та іншими визнаними стандартами та етичними нормами адвокатської професії (п. 29). Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 25 жовтня 2000 р. про свободу здійснення професійних адвокатських обов'язків також передбачають обов'язковість етичних правил для осіб, які займаються консультуванням громадян. В даній курсовій студент намагається висвітлитити питання етикету в адвокатській діяльності.
1.Юридичну етику прийнято розглядати як складову частину етики взагалі й різновид професійної етики. Необхідно особливо підкреслити ту обставину, що моральні й правові норми як різновид соціальних норм знаходяться в тісному зв'язку і взаємодії. Це означає, що юридичні закони відбивають моральність і мораль суспільства в цілому. Механізми морального і правового регулювання дуже близькі один до одного за специфікою і суспільними функціями. Вони взаємодіють між собою і взаємопроникають(6).
Юридична етика акумулює в собі теоретичні, нормативні й прикладні знання. Вона має наукознавчий статус і розглядається як прикладна соціально-філософська наука, яка вивчає походження, сутність, соціальні функції, специфіку морально-професійних вимог до діяльності юриста, моральний зміст принципів та норм матеріального і процесуального права і процесуальних дій. Тобто, предметом юридичної етики є про-фесійно-моральні стосунки юриста з колегами, клієнтами, державою, а також зумовлені професійними стосунками юристів, сукупність ідей, принципів і норм моралі, що трансформуються під впливом специфічних умов їх праці.
Суворе дотримання і правильне застосування норм моралі у відправленні правосуддя (у судочинстві), у роботі судових, прокурорських і слідчих органів має величезне значення. Розкриття злочину і викриття злочинця, застосування до нього законного і справедливого покарання, перевиховання і
виправлення особи, яка здійснила злочин, повернення її на шлях чесного життя — у цій діяльності закладено великий моральний потенціал, вона пов'язана з життєвими інтересами суспільства і особистості. Від наслідків розслідування і вирішення судових справ залежать добре ім'я, честь і гідність громадян, їх свобода, благополуччя їх сімей. Ця діяльність спирається як на юридичні, так і на моральні підвалини. Заходи боротьби із злочинністю в широкому плані, а також заходи, що вживаються при розслідуванні й вирішенні кримінальних і цивільних справ, повинні відповідати не тільки вимогам законності, а й вимогам моралі.
Моральні основи процесуальних норм і моральні шляхи застосування процесуальних норм у розслідуванні й вирішенні кримінальних і цивільних справ. Моральні норми, які реалізуються у сфері судочинства, не відділяються від процесуальних норм, вони включаються у їх зміст, є необхідним інгредієнтом правових приписів і вимог, визначають моральний сенс і значення процесуальних норм, вказують етично допустимі способи їх реалізації. Коли ми говоримо про моральні основи кримінального процесу, маємо на увазі, що самим процесуальним нормам притаманний певний моральний характер, моральний аспект і що способи його реалізації мають бути законними і моральними. У зв'язку з цим доцільно навести вислів прогресивного російського дореволюційного юриста А. Ф. Коні . Маючи глибоку впевненість у тому, що кожний юрист повинен неодмінно засвоїти основні моральні засади своєї юридичної професії, він писав: «З ними, як з міцною зброєю, як з вірним компасом треба увійти в життя... Бо якими б добрими не були правила діяльності, вони можуть втратити свою силу і призначення у недосвідчених, грубих і недобросовісних руках».
А. Ф. Коні також підкреслював: «... і якщо якийсь, вже давно зрілий судовий діяч у хвилину вагання перед тим, якого способу дій треба дотримуватися в тому чи іншому питанні, згадує моральні вказівки, почуті ним з кафедри, і засоромившись іржі рутини, що непомітно підкралася, оживе духом, викладання судової етики знайде своє житейське виправдання...». Відомий юрист був впевнений, що саме моральним засадам належить у майбутньому першочергова роль у дослідженні умов і обставин кримінального процесу.
У наш час ми дійсно є свідками того, як зростає роль моральних засад і цінностей, як відбувається поступова гуманізація суспільних відносин. Звідси і зростання значення юридичної професійної етики у регулюванні діяльності юристів під час виконання своїх професійних обов'язків.
Перед сучасною юридичною етикою стоїть ціла низка завдань, які випливають із основоположних принципів етичного і професійного характеру. Зупинимося детальніше на цьому питанні. Хоча в нашій літературі воно не досить розроблено, все ж можна виділити завдання юридичної етики:—
дати теоретичне обгрунтування таким принципам загальнолюдської моралі, як гуманізм, справедливість, патріотизм, солідарність, які є першоосновою аналогічних принципів права, базисом правосвідомості;—
з'ясувати моральний зміст таких принципів правосуддя, як законність, презумпція невинуватості, гласність, прилюдність, незалежність суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів-захисників і підкорення їх тільки закону;—
дати оцінку доказів за внутрішнім переконанням об'єктивній істині, забезпечити обвинуваченому права на захист тощо;—
обгрунтувати моральні засади діяльності юриста взагалі й зокрема прокурора, слідчого, судді, адвоката-захисника, працівника органів МВС;—
виробити рекомендації стосовно формування розвинутої моральної свідомості прокурора, слідчого, судді, адвоката-захисника, працівника органів МВС з метою усунення деформацій морально-професійної свідомості у юридичній практиці;—
обгрунтувати шляхи підвищення правової і моральної культури у