Стаття 2 Закону України «Про адвокатуру» встановлює, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Одним з найвпливовіших повноважень адвоката є адвокатський запит, так згідно зі статтею 6 Закону України «Про адвокатуру» захисник може запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою. Дане повноваження використовується на практиці доволі часто, застосування обмеження щодо надання інформації запитувачу може вживатися тільки в разі існування прямої заборони у законодавчих актах, прикладом такого обмеження є Закон України «Про держану таємницю». Деякі з отримувачів адвокатських запитів вважають, що за ненадання інформації визначеної у адвокатському запиті не встановлено жодних санкцій, однак така думка спростовується положеннями статті 397 Кримінального кодексу України, яка передбачає, що за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці - передбачається покарання у вигляді штрафу або виправних робіт, або арешту, або обмеження волі.

Треба зауважити, що санкції визначені у диспозиції згаданої статті Кримінального кодексу України можуть розглядати як додаткова гарантія діяльності адвокатів, до визначених гарантій у статті 10 Закону України «Про адвокатуру». Так забороняється вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю, забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв'язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Республіки Крим, області, міста Києва.

До адвокатів, як до осіб, що займаються незалежною професійною діяльністю можуть застосовуватися певні санкції у вигляді дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

5.З метою закріплення єдиної системи критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури при оскарженні дій адвоката як таких, що порушують присягу адвоката через порушення Правил адвокатської етики та з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України розроблені та схвалені 1 жовтня 1999 року, протоколом від 1 - 2 жовтня 1999 р. N 6/VI «Правила адвокатської етики», які є орієнтиром для адвокатів України при практичному узгодженні ними своїх професійних прав і обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності.

Органом, за рішенням якого покладаються дисциплінарні стягнення на адвоката є дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуру, дії якою можуть оскаржуватися до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку. Діяльність Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, що є найвищим органом у регулюванні відносин адвокатської діяльності в Україні, встановлюється Указом Президента України «Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури» від 5 травня 1993 року № 155/93. Даний орган утворюється при Кабінеті Міністрів України, до складу якого входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.

Закону України «Про адвокатуру» вказує, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом, у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Найчастіше послуги захисника потребуються у рамках ведення судових справ в органах судочинства. Треба зауважити, що Цивільний процесуальний України, Господарський процесуальний України та Кодекс адміністративного судочинства України передбачають включення до судових витрат за розглядом судового процесу витрати на правову допомогу. Так сторони несуть витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. За результатами розгляду спору, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Так відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.98 р № 02-5/78 та інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.02.02 р. № 01-8/155 відшкодування витрат здійснюється шляхом зазначення судом про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документально підтверджених витрат (угоди, довіреності, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг і.т.і.). При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд може їх зменшити, зокрема з урахуванням ціни позову з огляду на співрозмірністьСпецифіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов'язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.

З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і