якомога доброзичливішим. Якщо ви поважаєте себе і свого співрозмовника, намагайтеся уникати категорично-наказових висловлювань.
Ініціатива закінчення розмови належить зазвичай тому, хто телефонував. Іноді викликаний до телефону може ввічливо сказати, що з тієї чи іншої причини поспішає, хоче закінчити розмову. Завершуючи розмову, обов`язково треба попрощатися.
Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додомутій особі, котра має їх виконати (розв`язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що ви неодмінно зателефонуєте після роботи.
І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже ваша розмова – діалог, а не монолог.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Загнітко А., Данилюк І. Українське ділове мовлення:професійне і непрофесійне спілкування//Київ 2000р.
2. Глущак Дияк Шевчук Сучасні ділові папери //Київ 2001р.
3. Дороніна Культура спілкування ділових людей//Київ 1998р.