чому поділяє позицію Шефтсбері і також вважає, що «вічні істини», «закони прекрасного» пов'язані з дос-відом людини, пройшли через її почуття. Дідро заперечує думку про прекрасне як певну якість предмета. Він висуває іншу ідею і обґрун-товує думку про прекрасне як тип відносин: «Визнайте, що краса закладена у сприйманні відносин; і ви отримаєте історію її розвитку від початку світу до наших днів. Отже, сприймання відносин є основою прекрасного». Мислитель значно більше уваги, ніж це зробив будь-хто до нього, приділяє аналізові уявлень про прекрасне у різних на-родів, навіть наголошує на значенні віку, характеру, людського темпе-раменту в процесі сприймання і переживання прекрасного.
У межах естетики XIX ст. прекрасне визначається як універ-сальна естетична категорія і, як наголошувалось у попередніх розділах, навіть стає основним поняттям при визначенні предмета. Серед тих підходів до прекрасного, які дещо розширювали істо-ричні традиції, слід звернути увагу на позицію І. Канта, який пов'язу-вав прекрасне зі здатністю судження смаку. При цьому Кант підкрес-лював значення суб'єктивного чинника і розглядав прекрасне не тільки як якість предмета, об'єкта, а і як відношення суб'єкта до об'єкта.
Щодо позиції Гегеля, то він обмежував прекрасне сферою мистецтва і ввів поняття «царство прекрасного». За Гегелем, пре-красне в природі не є об'єктом інтересу естетики, і уваги заслуговує лише художньо прекрасне, адже «краса мистецтва є красою, наро-дженою і відродженою на грунті духу, і наскільки дух і твір його вищий за природу та її явища, настільки ж прекрасне в мистецтві вище за природну красу. Гегель пов'язував прекрасне з чуттям людини, визначав його як "чуттєву видимість ідеї". Отже, змістом ідеї прекрасного є, на думку Гегеля, загальнолюдське, а формою її вияву в мистецтві - художнє.
Отже прекрасне як естетична категорія визначає предмет як явище з точки зору досконалості такі. Що мають вищу естетичну цінність. Розглянуті естетичні категорії, що склалися на перших етапах розвитку естетичного знання, відтворюють найважливіші процеси естетичного становлення людини до дійсності. Категорії естетики знаходяться в певному зв'язку між собою.
Проблема естетичного смаку й ідеалу в естетиці
Звернемося до проблеми естетичного смаку і естетичного ідеалу. Естетичний смак - це найбільше свідомий прояв естетичної спроможності особистості, вираження естетичного ідеалу - вищого прояву естетичних можливостей людини. В діяльності смаку втілюються наші уявлення про ідеал незалежно від того, чи йде промову про естетичну або споглядальну сторону життя.
Естетичний ідеал - це конкретно-чуттєве уявлення про прекрасне в його найвищому вияві. Естетичний ідеал дістає найбільш рельєфне вираження в мистецтві, яке відтворює і активно формує уявлення про досконале, характерне для певного часу. В мистецтві естетичний ідеал митця втілюється у позитивних образах. Крім того, митець може виразити естетичний ідеал самою структурою художнього твору, всією його образною будовою, в тому числі через негативні образи. Естетичний ідеал - надбання сучасного суспільства, одна з його духовних сторін. Основна форма існування ідеалу - конкретно-почуттєва уява, що виростає з “живого споглядання”. В процесі втілення ідеалів в матеріал митцям припадає часто покладатися на інтуїцію, естетичне почуття, внутрішній голос. О.Н.Толстой писав: “Митець вбирає в себе явище, крізь ока, вуха, шкіру вливається в нього навколишнє життя і лишає в ньому слід, як птиця, що пробігла по піску...” Процес узагальнення людиною побачених явищ, підсумовування їх відбувається несвідомо.
Естетичний смак на відміну від естетичного ідеалу ставиться до достатньо стійких утворень, він визначає цілеспрямовану і діяльність людини, що спрямовує до досягнення оптимальних результатів.
В психологічному контексті естетичний смак є особливою спроможністю людини. Він містить в собі властивості почуттєвої свідомості і систему оцінок і переваг, що відбивають ціннісні орієнтації людини. Естетичні емоції, переживання і почуття несуть в собі потенційні можливості утворення смаку. Естетичний смак припускає усвідомлене відношення до усіх взаємозв'язків людини зі світом. естетичний смак виконує функцію розкриття змісту естетичної свідомості: забезпечити кожній людині досягнення внутрішньої гармонії, зводити воєдино аспекти його істоти. При участі естетичного смаку людина емоційно-почуттєво занурюється в життя і пізнає його. Смак виконує посередницьку роль між повсякденною і теоретичною свідомістю, він зв'язує їх і піднімає на новий вищий рівень.
Естетичний смак слід розглядати як єдність об'єктивного і суб'єктивного. У судженнях смаку відбиваються якості не тільки предмету, який ми сприймаємо, а і суб'єкта, що сприймає ций предмет. У ньому віддзеркалюються своєрідні почуття, інтелект, культура суб'єкта, його освіта, соціальна і національна належність.
висновок
Таким чином, проаналізувавши сутність і зміст основних естетичніх категорій взагалі, і, естетичний ідеал як міру відображення світогляду зокрема, можна зробити наступні висновки: найбільш загальні поняття естетики не тільки відбивають визначені властивості природної і соціальної дійсності естетичними категоріями предметів, але ще є орієнтирами для людської діяльності і тим самим мають важливе методологічне і світоглядне значення; естетичні категорії відбивають специфічні відносини людини до дійсності, освоєння нею естетичного багатства світу не абсолютно, а історично, вони розвиваються і змінюються в міру розширення практики, удосконалювання людської духовності; естетична свідомість ціннісності предметів розвивається від естетичної потреби до естетичного ідеалу, воно виступає у вигляді двох основних структурних компонентів - естетичного смаку і естетичного ідеалу.
Ціннісні установки суспільства, його ціннісні орієнтації, впливають на розвиток естетичного знання в цілому, визначають загальні напрямки розвитку мистецького і науково-технічного знання. Також і естетичне знання впливає на сформовану систему цінностей, модифікує деякі з них, змінює їхнє соціальне значення.
література
Дробницкий О. Г. Философия и ценностные формы сознания. М., 1978;
Здравомыслов А. Г. Потребности, интересы, ценности. М .,