5. Своє ставлення до сказаного треба висловляти принагідними репліками, інакше може скластися враження, що зв”язок перерваний.

6. Якщо сталося роз”єднання з технічних причин, відновляє зв”язок той, хто телефонував.

7. Закінчує розмову той, хто її почав. Іноді партнери-чоловіки віддають у цьому перевагу жінці, якщо вона їхній співрозмовник.

3. Невербальне спілкування. Міміка

Наші уявлення про невербальні спілкування знаходять відображення в багатьох загальноприйнятих фразеологічних зворотах. Про щасливихлюдейми кажемо, що вони “переповнені” щастям або “сяють” від щастя. Про людей, які відчувають страх, ми кажемо, що вони “завмерли”, або “скаменіли”. Гнів або злість змальовуються такими словами, як “лопнути” від злості або “тремтіти” від люті. Схвильовані люди “кусають губи”, тобто почуття мають вираз за допомогою засобівневербального спілкування. І хоча думка спеціалістів в одиниці дійсних цифр розбігається, можна з упевненістю казати, що більше половини міжособистого спілкування належить до спілкування невербального. Тому слухати співрозмовника означає також розуміти мову невербального спілкування.

Мова невербального спілкування. Невербальне спілкування, загальновідоме як “мова жестів”, має такі форми самовиразу, які не спираються на слова та інші мовні символи.

Вчитися розуміти мову невербального спілкування важливо з декількох причин.

По-перше, словами можна передати тільки фактичні знання, але, щоб висловити почуття, одних слів буває замало. Іноді ми кажемо: “Я не знаю, як сказати це словами”, маючи на увазі, що наші почуття настільки глибинні або складні, що для передачі їх вираження ми невзмозі знайти належних слів. Тому почуття, які не підлягають мовному виразу, передаються мовою невербального спілкування.

По-друге, знання цієї мови вказує наскільки ми вміємо володіти собою. Якщо розмовляючому важко впоратись з гнівом, він підвищує голос, відвертається, а інколи поводить себе більш нестримано. Невербальна мова розповість про те, що люди думають про нас у дійсності. Співрозмовник, який вказує пальцем, дивиться не зводячи очей та постійно перебиває, відчуває зовсім інші почуття, ніж людина, яка посміхається, веде себе невимушено і (головне) нас слухає.

Кожен з невербальних елементів спілкування (жести, інтонація, міміка), може допомогти нам впевнитися в дійсності того, що сказано словами або, як це іноді буває, поставити сказане під сумнів.

Вираз обличчя (міміка) – головний показник почуттів. Простіше за все впізнаються позитивні емоції – щастя, кохання та здивованість. Важко сприймаються, як правило, негативні емоції – сум, гнів та відраза. Взагалі емоції асоціюються з мімікою наступним чином:

здивованість – підняті брови, широко відкриті очі, опущені до низу кінчики губів, трохи відкритий рот;

страх – зведені над переніссям брови, широко відкриті очі, куточки губів опущені і трішки відведені назад, губи розтягнуті в сторони, рот може бути відкритим;

відраза – брови опущені, ніс зморщений, нижня губа вип”ячена або піднята і стиснена з верхньою губою;

гнів – брови опущені вниз, зморшки на лобі вигнуті, губи і зуби стиснуті;

сум – брови зведені, очі потухлі, куточки губів трохи опущені;

щастя – очі спокійні, куточки губів трохи підняті і відведені назад.

4. Порівняння самооцінки з оцінками інших людей

Таблиця № 1 Якості

Якості, що допомогають спілкуванню | Якості, що заважають спілкуванню

Вміння слухати | Постійно поспішає

Висловлювання думок системно | “Перекручує” значення слова

Думки аргументовані | Не дослуховує до кінця фразу

Винавання свої помилок | Полюбляє власні монологи

Спокійне вислуховування критики | Не слухає співрозмовник

Повага до думки іншого | Нетактовне обривання на півслові того, хто говорить

Виказуючи увагу, дивитися співрозмовнику у вічі | Ігнорування чм висміювання аргументів

Навмисне висловлювання підозри, різка реакція на критику

Невиправдане намагання не дати комусь можливості викласти свою думку

Таблиця № 2 Оцінка інших людей

Якості власні | Якості інших

Розмірковую, перед тим, як що-небудь зробити | Безтурботний

Завжди виконую свої обіцянки | Трапляються спади і піднесення настрою

Енергійний | Несміливий

Добрий | Зніяковілий

Чутливий | Дратівливий

Бажаний | Пасивний

Сміливий | Збуджений

Веселий | Легко образити

Ініціативний | Безініціативний

Література