Вступ

Часто можна почути, що етикет, його норми – це анахронізм, достатньо чемності та ввічливості. Так, але при цьому треба пам’ятати про те, що ви самі прагнете: як і в якому оточенні існувати, який імідж мати (це слово найбільш вживане, і воно зближує повсякденні норми поведінки з діловими нормами спілкування), а все це, зрештою, допоможе вам зробити з себе те, що ви будете в змозі запропонувати оточуючим. Річ у тім, що сьогодні, на порозі тисячоліття, роль активного між особового спілкування зростає, як би скептично на цей тезис не реагували деякі люди. Наш час – час комунікацій, і не тільки електронно-комп’ютерних: так чи інакше, але споживачами будь-якої продукції залишаються люди, тому в процесі спілкування нам доводиться пам’ятати про деякі правила, які слід пам’ятати.

“Ногами людина повинна стояти на землі своєї батьківщини, але очі її нехай бачать увесь світ...”

Д. Сантаяна

На вулиці та вдома

Ну що б, здавалося, можна сказати з цього приводу ново-го, що не було б відомим усім без винятку? Але як часто поруч з нами виникають ситуації, які змушують нас червоніти, хоча ми в цьому анітрохи не винні! Про що я? Та ось молодий чоловік кричить «Привіт!» своєму знайомому з іншого боку вулиці, перекрикуючи гудіння проїжджаючих мимо автомобілів та лякаючи немовлят, яких матусі провозять в колясках тро-туарами. Або на прийомі: з ким треба привітатися (а з ким необов'язково) і в якій формі краще це зробити? Звісно, все це умовності, але такі, без знання яких ми можемо опини-тись у неприємному становищі.

При випадковій зустрічі із знайомим на вулиці достатньо усміхнутися та кивнути. Якщо є можливість зупинитись та поговорити - особливо в громадських місцях - це треба зроби-ти так, щоб не заважати тим, хто поряд з вами. Якщо ваш знайомий досить далеко (а ви знаходитесь у приміщенні), мо-жете помахати йому рукою. При зустрічі, що не має офіційного характеру, у відповідь на привітання можна сказати «Привіт», відповідь «Здрастуйте» виглядає як більш церемонна. Але після офіційного знайомства сказати «Салют» або «Здорово», ясна річ, неприпустимо. Побажання «Доброго ранку» звучить менш офіційно, тоді як «Доброго дня» та «Доброго вечора» - більш церемонно.

Якщо людина здається знайомою, завжди краще кивнути або злегка вклонитися. При цьому не треба ображатися на тих, хто не привітався з вами: часто це буває на вулиці, при побіжній зустрічі, а причиною може бути як неуважність, так і поганий зір - зважайте на це, перш ніж образитись. В кіноте-атрі, театрі, церкві, ясна річ, не треба починати розмову, поки не закінчиться служба або сеанс.

Якщо ви зустрілись із знайомим у приміщенні - який би пост ви не займали - не забувайте з усмішкою привітати чи то президента компанії, чи то вахтера, а якщо при цьому прозву-чить й ім'я того, з ким здоровкаються, - йому це буде вдвічі приємніше! При цьому зовсім необов'язково заводити розмову, але будь-яка неувага надовго запам'ятається підлеглому і ляже мазком на портрет шефа, який собі малює кожний підлеглий. Але пам'ятайте: не треба самим заводити бесіду «ні про що», якщо начальник сам не виявив свого бажання в цьому.

Останнім часом питання типу «Як ви живете?» не викли-кають емоційного відгуку з боку того, кого про це запитують, тим більше, що поставлене в такій формі питання наче перед-бачає детальну відповідь, тому краще сформулювати привітан-ня по-іншому. Якщо вже вас привітали в такій формі – краще відповісти «Спасибі, добре» або «Добре, дякую Вам».

Не зайвим буде сказати про те, що коли в домі, куди ви прийшли, вас познайомили з прислугою, вам достатньо буде усміхнутися зі словами «Привіт» чи «Здрастуйте», додавши до цього ім'я покоївки чи прислуги в тій формі, в якій вам їх представили господарі: «Привіт, Анно» або «Здрастуйте, пані Ковальчук». Обмінюватися з ними рукостисканням чи почина-ти розмову – зайве.

Інколи ми опиняємось в ситуації, в якій треба «закругли-ти» бесіду - коли нам нудно або нецікаво. В такому разі треба просто сказати: «Ігорю, мені дуже приємно було з Вами поба-читись, але, на жаль, я маю йти, інакше запізнюсь на ділову зустріч (до лікаря і т. ін.). Кланяйтеся від мене (кому) і - до побачення!» Якщо поряд незнайомі люди, – легким уклоном та усмішкою попрощайтеся з тими, хто в цю мить дивиться на вас: не намагайтеся звернути увагу на себе тих, хто не знає, що ви йдете. Але якщо ви знаходитесь у когось у гостях - не забудьте знайти господаря чи господиню та попрощатися з ними, але так, щоб це було непомітно, інакше гості зрозумі-ють це як знак, що і їм час іти - і зустріч буде зіпсовано.

Дуже часто виникає ситуація, в якій одну людину треба познайомити з іншою. Уявіть собі, що ви гуляєте з товаришем вулицею - і раптом зустріли знайому вам компанію. Зав'я-залась розмова... але ж тільки між вами та вашими знайоми-ми, яких ви зустріли; товариш, з яким ви здійснювали прогу-лянку, з цією компанією не знайомий! А надто якщо це ділова зустріч – і один із її учасників забув когось познайомити з іншими ~ добре, якщо гість представиться сам, але деякі люди (особливо англійці), якщо вони не представлені, можуть з об-разою простояти, не беручи участі в розмові. Тому