Перш ніж говорити конкретно про особливості національних культурних стилів, можна зробити одне зауваження: під цими стилями розуміються такі, що є типовими швидше для тих чи інших країн, а не для певних національностей, наприклад, китаєць, що живе у США, певною мірою збереже риси, властиві китайському Національному характеру, і це ма-тиме важливе місце в його манері спілкування. І ще одне: умовно поділяються особливості національного спілкування на дві частини – ділові та побутові, тобто ті, які треба врахо-вувати при повсякденному контакті та в тій ситуації, коли мова йде про ведення ділових переговорів.

Сполучені штати Америки

Те, що США є однією з найбільш неоднорідних в етнографіч-ному відношенні країн світу, позначається на різноманітності ха-рактерів громадян цієї країни. При цьому вони великі патріоти, поважають свою державу та її закони, свій прапор, герб та гімн.. Якщо в крані виникає який-небудь політичний конфлікт, амери-канець купує національний прапор і вивішує його на своєму бу-динку. Американці дуже правдиві, тому той, хто один раз збре-хав, може втратити свою репутацію назавжди. Бути похмурим на роботі – для американця це все одно, що прийти у брудному одязі. Щодо останнього, то вони надають перевагу зручному по-всякденному. Звертаються одне до одного неофіційно, навіть коли між ними велика різниця у віці та суспільному становищі.

Робота в американців завжди стоїть на першому місці – у цьому навіть японці і тайці їм можуть поступитися. Тому їх часто вважають великими матеріалістами: успіх американців найчастіше вимірюється кількістю зароблених грошей. І тому не дивно, що загальна енергія американців дуже висока: вони навіть не люблять перерв у бесіді, краще поговорять про погоду, ніж зроблять паузу.

Хоча американці – народ, що любить спілкуватися, одер-жати запрошення завітати в гості дуже нелегко. Вони з більшою охотою запрошують на ленч у ресторан. До речі, в цій країні панує культ недоїдання. Тому американця навіть здивує, якщо він, коли ввійде в чужу оселю в час, коли господарі сидітимуть за вечерею, отримав запрошення приєднатись. Коли гість уже прийшов, господиня частує кавою, а господар пропонує віскі – і не більше. До речі, в них прийнято приходити в гості незваними навіть після 9 години вечора. Для більшості пряма та відверта розмова – показник чесності та влади, тоді як розмова за допомогою натяків асоціюється з нечесністю та не-впевненістю. Американці, які звикли віддавати прямі накази своїм підлеглим, розцінюють вказівки, що даються в завуальо-ваній формі, як спроби маніпулювати ними, аби у випадку негативного результату зняти з себе відповідальність.

В останні роки в Америці мати багато друзів стало таким же важливим, як мати багато грошей. Але це все ж таки не зава-жає бути їм відособленими один від одного: якщо ви зателефо-нуєте, найшвидше вам доведеться розмовляти з автовідповідачем, навіть якщо господар вдома, і не відомо, чи пролунає відпо-відний дзвоник. Замкнутість особистості привела до того, що США – замкнуте суспільство. Їх практично не цікавить життя інших народів. Вони мають своїх, «домашніх» кумирів – вели-ких баскетболістів, журналістів. Пересічний європеєць знає про Америку більше, ніж американець – про Європу. Це ґрунтується на впевненості в тому, що все найважливіше і найцікавіше відбувається в їх країні. Можливо, ця самовпевненість на межі пихатості є підґрунтям звичаю прикрашати кабінети великою кількістю розвішаних по стінах сертифікатів та фотографій, що характеризують господаря кабінету з найвигіднішого боку.

Американці цінують час і тому пунктуальні. Вони користуються щоденниками і живуть строго за розкладом. Приходять на зустріч у призначений час. На Східному узбережжі країни (від Вашингтону до Бостону) цього правила свято дотримуються – запізнення не можуть нічим бути, виправдані. На заході країни до цього ставляться значно терпиміше. Але всі амери-канці цінують жарти і добре на них реагують, намагаються підкреслити дружні стосунки та щирість.

Для встановлення нових ділових контактів у США ніколи не буде зайвим мати при собі декілька копій свого CV (від латинського curriculavitae - опис життєвого шляху). В CV ви даєте інформацію про свої титули і почесні звання, якщо вони у вас є, про свою освіту (коли і що закінчили), наявність вчених ступенів та звань (коли і де ви їх здобули), які маєте друковані праці чи винаходи, де та ким працюєте. Іншими словами про значущі моменти вашої професійної кар’єри: американці воліють знати, з ким мають справу.

В повсякденному етикеті є теж деякі значущі правила. Наприклад, ніколи не рекомендується писати на конверті повністю "Mister" або "Mistress" повністю пишеться тільки "Miss".

Якщо у вас є рекомендаційні листи до спільних друзів – відправте їх поштою, надаючи ініціативу запрошення цим дру-зям. А якщо ви хочете зустрітися в Америці з дими друзями – попередньо зателефонуйте їм, сповістивши про свій приїзд, та чекайте їх запрошення.

І ще: ні в якому разі не запізнюються на шлюбну церемонію чи поховання – це неприпустима провина. На траурній цере-монії під час виходу з церкви співчуття не висловлюють.

Японія

В японському національному характері визначальними є любов до праці, дуже розвинута естетичне почуття, вірність традиціям, схильність до запозичання, дисциплінованість, відданість авторитету, почуття обов’язку ввічливість, аку-ратність, самовладання, бережливість, допитливість, потяг до