та після Нового року, а також в середині літа. Але слід мати на увазі, що людина, яка отримала подарунок, за японськими традиціями зобов’язана віддячити тим же, тому надто дорогий подарунок може поставити японця в незручне становище. З тієї ж причини ніколи не розгортайте і не роздивляйтесь подарунок, який ви отрима-ли, в присутності того, хто вам його подарував. Не даруйте квітів, якщо твердо не впевнені в необхідності цього. І ос-таннє: не слід розмовляти за дружнім столом про Другу світову війну, а ось обговорення справ, які стосуються роботи, для трудоголиків-японців справа цілком нормальна.
Китай
Китай – дуже специфічна країна, в якій під час встанов-лення стосунків головне – формування «духу дружби». Де поняття, до суті, для китайців ототожнюється з добрими взає-минами партнерів. При цьому треба пам'ятати, що під час рукостискань першому потискують руку найбільш високопо-ставленому представнику. Але на початку розмови (перего-ворів) діє правило, за яким гість говорить першим. Ця ки-тайська гостинність має традиційні корені: вас можуть запитати про вік, про справи в родині, поцікавитись здоров'ям дітей. Не ображайтесь: це щирий інтерес до вас. Вас із раді-стю запросять у гості або в ресторан на обід, де додадуть не менше 20 страв. Якщо ви не готові пригоститись запропоно-ваною екзотичною стравою, не відмовляйтесь демонстратив-но. Спробуйте з'їсти, хоча б маленький шматочок, а те, що залишилось, зміщайте на тарілці. Якщо подають, до столу суп – це знак того, що обід йде до закінчення. Гість встає з-за столу першим. Основний алкогольний напій китайців – рисова горілка (55 градусів). Серед народу користується до-питом червоне вино «кауліян». В Китаї тости проголошу-ють, але цокатись не прийнято. Якщо ж цокаються, то діє старовинне правило: молодший повинен цокнутися верхньою частиною свого келиха об ніжку келиха, який підіймає стар-ший, показуючи тим самим, що він ставить себе нижче за того, з ким цокається. Той, хто наповнює, келихи, повинен наливати; в них по вінця, бо інакше це буде виглядати як неповага. Чаркуючись виголошують «Кан пей», що співвідно-ситися з нашим «Пий до дна», але в перекладі значить: «Щоб річка зміліла». Подарунки краще робити не комусь особисто, а всій організації, тому що місцеві правила можуть не дозво-ляти приймати особисті дарунки.
Типовою рисою китайців є любов до праці, організованість, дисципліна, терпіння, старанність, акуратність, колективізм, ощадливість, економність у веденні, господарства та невибаг-ливість в одязі, вміння утримувати свої емоції, спокій та хо-лоднокровність у стресових ситуаціях. Беручи до уваги вели-кий авторитет старшого, китайці завжди стараються уникати конфліктів з авторитетною особою, начальником, вчителем або батьком. Якщо ж такий конфлікт виникає, то вважається, що він стався з вини молодшого або підлеглого.
Корея
У корейців багато спільних рис з японцями та китайцями. По-перше, це повага до авторитету старшого та начальника. Молодший за статусом повинен бути уважним, наприклад, по-давати цигарки, підносити вогонь. Демонструючи свою повагу, все це він повинен робити двома руками. Молодший ніколи не повинен бути ініціатором розмови на важливу тему – це при-вілеї старшого, навіть коли молодший – господар у домі, він нічого не повинен робити без дозволу старшого. При бесіді європейський етикет зобов'язує дивитися в очі співрозмовни-ка; кореєць же не просто уважно заглядає у вічі, а створює враження, ніби хоче "залізти в душу через очі". Конфуціанська мораль, яка є дуже сильною в корейців, не дозволяє в спілку-ванні ніяких недомовок. Якщо ви відповіли на прохання про зустріч корейцю неконкретно – не дивуйтесь, якщо наступного дня побачите, його в себе.
Корейське суспільство – дуже ієрархічне та авторитарне. Престиж людини залежить від віку та посади, що здобувається нелегкою працею. І якщо іноземець не виявить належної пова-ги – його шанси на успіх будуть мізерні. Коли вимовляєте імена, то пам'ятайте, що в корейців перше слово в імені – це прізвище, два наступних – особисте ім'я. Корейці не мають звички відкрито не погоджуватись з партнером (наприклад, до бізнесу). Того ж вони чекають і від співбесідника. Тим більш недопустимо давати непрямі відповіді на запитання чи пропо-зиції: в їх розумінні це форма відмови. І ще треба пам'ятати, що корейці дуже вимогливі, щодо одягу: це завжди діловий костюм, переважно з білою сорочкою та краваткою "демокра-тичного" кольору. Для жінок в службовій обстановці брюки неприпустимі. Не допускається палити в присутності старших за віком і соціальним статусом.
Ірландія
Легковажні та пристрасні, вони задовольняються надто малим у житті. Вміють ховатися за маскою великої просто-душності та відкритості, водночас демонструючи велику розу-мову силу. Але ж ірландець готовий розпочати бійку з наймен-шого приводу, хоча представники цієї нації не мають жаги до помсти: з людиною, з якою він щойно посварився, через хви-лину буде сидіти за келихом пива чи вина. Ірландці героїчно, мовчки переносять біль, але схильні до лінощів, полюбляють міцні алкогольні напої.
Бельгія
Вважається ґречним демонструвати гарний апетит, для чого потрібно з видимим задоволенням з'їдати великі порції їжі. Жінка, що, турбуючись про свою фігуру, ледь торкається їжі, у бельгійців викликав жалість.
При всякому зручному випадку вимовляйте фразу «Сіль ву пле», це словосполучення можна використовувати в будь-якій ситуації: чогось не дочули, щось запитуєте або з чимось погоджуєтесь – цей вираз завжди буде доречним.
Португалія
В цій країні слід пам'ятати такі правила:
як аперитив (вино до легкій страви) ніколи не просіть «порто» – це вино вважається десертним; перш, ніж зробити візит, не забудьте доручити своє взуття «експертам»: