наголошуючи, що неправильно сформульована думка викликає переконання, наче оратор некомпетентний в тому, що говорить. Якщо вчитель не працює над розвитком мовлення (“плекання бесіди”) в дітей, то це означає, що він не досягне мети викладання мови. Педагогічні часописи (“Газета школа”; “Учитель”; “Школа часопись”) друкували низку методичних матеріалів, які розкривали основні напрями роботи, методику формування усного й писемного мовлення учнів. Г. Врецьона, Р. Заклинський аналізували шляхи формування усних (слухання, говоріння) та письмових (читання, письмо) видів мовленнєвої діяльності учнів, розкривали значення, завдання розвитку мовлення дітей. На сторінках “Газети школьної”, “Учителя”, “Учительського слова”, “Школьної часописі”; “Шляху виховання й навчання” вміщувано низку методичних статей, в яких охарактеризовано основні форми роботи з розвитку зв’язного мовлення дітей, визначено особливості формування й удосконалення навичок усного та писемного мовлення.
Важливого значення надавали педагоги словниковій роботі (“словниковим вправам”) на уроках української мови як засобу збагачення словникового запасу учнів, розширення уявлень, поглиблення знань про лексичне значення слів, причому вона урізноманітнювалась різного роду вправами, одним з прикладів чого є використання т. зв. “вставних вправ”. Суть їх полягає в тому, що, розказуючи дітям казку чи оповідання, в певному місці робимо паузу і виписуємо на дошці окреме речення чи його частину, пропустивши слово, над яким плануємо проводити роботу. Звичайно, необхідно вибирати слова, що випливають з контексту.
Таким чином, у досліджувальний період вивчення рідної мови відбувалося на уроках читання й письма (початкова школа), а в середній школі – на уроках української мови. Хоча окремо основні розділи мови не виділялися, однак учні отримували відомості з фонетики, орфоепії, лексикології, граматики, синтаксису, орфографії, пунктуації, а також вивчали будову слів і способи словотвору.
ЛІТЕРАТУРА
1. Барвінський О. Вплив науки язика матірного на виховання // Школьна часопись. – 1882. – Ч. 10. – С. 75-76.
2. Беляев А. М. Лингводидактические основы современного урока украинского языка в средней школе: Автореф. дис. … доктора пед. наук: 13.00.01. – К., 1985. – 48 с.
3. Біленький Т. Наука руської мови в звичайних і виділових школах народних // Учитель. – 1903. – Ч.7. – С. 97-103.
4. Заклинський Р. Ціль граматики в народній школі // Школьна часопись. – 1882. – ч. 10. – с. 75-76.
5. Клименко О. З. Друкований буквар в Україні (XVI – початку ХХ століття): історико-краєзнавче дослідження: Автореф. дис. ... канд. історичних наук: 07.00.08 / Київський національний університет культури і мистецтва. – К., 2001. – 16 с.
6. Крилова В. Граматика та її роль у вивченні іноземних мов // Рідна школа. – 2004. - №6. – С. 45-46.
7. Кузьменко Н. М. Національна спрямованість змісту українських шкільних підручників з читання для молодших школярів (1857 - 1997): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Київський університет імені Тараса Шевченка. – К., 1999. – 21 с.
8. Курляк І. Українська гімназійна освіта у Галичині (1864 – 1918) – Львів, 1997. - 222 с.
9. Окуневич Т. Г. Культура мовлення майбутнього вчителя-словесника в умовах українсько-російської двомовності: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. – Херсон, 2003. – 20 с.
10. Пачовський М. Становище й наука української мови як викладової в наших гімназіях. Реферат на з’їзді галицьких і буковинських україністів д. 20 мая 1909 р. – Л., 1909. – 30 с.
11. Практикум з методики навчання української мови / За ред. М. І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 302 с.
12. Ступарик Б. М. Національна школа: витоки, становлення. – К.: ІЗВМН, 1998. – 336 с.
13. Таранько М. Наука граматики рідної мови в народній школі // Учитель. – 1911. – Ч. 3-4. – С. 43-47.