експериментальні; рішення ЕС можуть бути пояснені користувачу, тобто мають властивість прозорості, для цього існує спеціальний компонент - пояснювальний.
Формальна основа ЕС: базове поняття - правило продукції або формальні процедури системи: правила виду умова -> дія якщо -> те (якщо було розлито пальне - то викликайте пожежних).
Архітектура ЕС
Користувач ЕС
Спілкування на ПМ |
Лігвітсичний компонент аналізу із синтезу вхідних повідомлень | робоча пам'ять
поточний стан проведення експертизи | пояснювальний компонент
інтерпретатор
компонент придбання знань
БЗ
БЗ має динамічний характер, містить факти і правила у формі продукцій
інтерпретатор має справу з процедурами логічного висновка, на основі наявних даних вирішує задачу
лінгвістичний процесор здійснює діалог із користувачем
робоча пам'ять зберігає дані
компонент придбання знань - із його допомогою знання отримуються від експерта або тексту і заносяться до БЗ
пояснювальний компонент відповідає на запитання, чому прийняті nfrs рішення і чим мотивовано вибір.
Гіпертекстові системи
Гіпертекст - це текст, значимі елементи якого можуть читатися в різній послідовності.
Послідовність читання - довільна. Між текстовими фрагментами визначено дозволені переходи. Як правило, від одного фрагмента можна перейти до декількох інших. Читати можна з будь-якого елемента у різних напрямках. Комп'ютери дозволяють миттєво переходити від одного фрагмента тексту до іншого, що дозволяє читати нелінійні так само легко, як лінійні.
Гіпертекст – комп’юторізований нелінійний текст. Нельсон і Энгельбарт вперше реалізували ГТ наприкінці 60 р.
Особливості ГТ у порівнянні з традиційними нелінійними текстами (текст із коментарями, посиланнями, енциклопедія):
1. явна виразність мережної структури: вузли (текстові фрагменти) і зв'язку (можливість переходу від одного ТФ до іншого -> навігація). Зв'язок може бути однонаправлений від фрагмента до коментарю або двонаправлений між двома фрагментами. Зв'язок може носити ієрархічний характер - від загального до цілого.
Інтерфейс користувача:
перехід - не більш двох клавіш
користувач повинен мати засоби орієнтації: При кожному вузлі дається зміст - локальна орієнтація. Глобальна орієнтація - наочне зображення структури гіпертекстової мережі, у якій позначається шлях, пройдений користувачем
багатовікона система дозволяє бачити одночасно декілька ФТ на екрані.
2. відкритість гіпертекстау (для вмикання нових ФТ, читач може виступати співавтором)
Приклад ГТ: образотворча і звукова система Гіпермедіа (комплексне використання інформації різної природи, синтез різних мистецтв)
Динамічний ГТ постійно доповнюється новими текстовими фрагментами (необхідно знаходити зв'язки для отриманих ззовні ФТ)
ГТ - сама форма організації матеріалу і технологія, без якої неможлива його організація. ГТ - накопичення інформації в БД, доступ до даних - через запити. Зв'язок важливий для користувача, тому в БД ГТ системи немає заздалегідь визначених зв'язків. Подача інформації - відтворення фрагментів мереж, сформованих до цього моменту в БД. Видаються окремі вузли і ділянки мережі в графічній формі разом із маршрутами прямування. У ГТ мережі можна легко відбивати ідеї учасників проекту, для подальшого вивчення їх в інтерактивному режимі відразу декількома учасниками.
4 Види ГТС:
1. бібліотечні макросистеми: (ширше, ніж пошук літератури) XANADU, Нельсон система збереження й актуализации інформації), TEXTNET (принцип динамічного упорядкування, перелік вузлів)
2. засоби дослідження проблем: IBIS, Риштель (аспекти, позиції, аргументи); ; JOG (вивчення довідкової енциклопедичної літератури, виведення сторінок)
3. системи для перегляду БД:(подібні до бібліотечних. але менше, служать для одержання довідкових даних) Browsing Systems, WE середовище потрібна для опису системи перегляду, легкість доступу, додання нової інформації не дозволяється
4. системи широкого призначення (експериментування в різних напрямках): INTERMEDIA фірми XEROX
Висновок
Таким чином, процес розробки систем, що забезпечують розуміння ПМ, потребує створення механізмів, відмінних від традиційних засобів уявлень ПМ, а системи з природно-мовними інтерфейсами застосовуються тільки у вузьких предметних областях.