Зганяти зі світу; вішати собак; без мила в душу лізти.

Ворожити на бобах; вити вовком; дати звістку просебе.

Повісити носа; стерти з лиця землі; уродитися в сорочці.

Живіт присох до спини; крихти в роті не було; різки в рот не брати.

52. Який фразеологізм вжито у значенні “сердиться”?

Роззявити рота.

Копилити губи.

Розв’язати язика.

Не сходити з уст.

Мовити до діла.

53. У якому рядку подано фразеологізми, почерпнуті з життя спортсменів?

Клепку загубити; сіяти ворожнечу; краєм вуха чути; з дорогою душею.

Брати бар’єр; нічийним рахунком; дати сто очок вперед.

Перед самим носом; перейти дорогу; пролити кров; лізти в душу.

Переливати з пустого в порожнє; довга пісня; пускати півня; пекти раків.

Хоч греблю гати; не за горами; драти горло; давати жару.

54. Знайдіть фразеологізми, до складу яких входять антоніми.

Ні в жодному разі.

Ні в зуб ногою.

Ні живий ні мертвий.

Не з доброго десятка.

Не той тепер Миргород.

55. Який з наведених фразеологізмів має значення “нісенітниця, дурниця”?

Сон рябої кобили.

Сон у руку.

Сон морить.

Сонне царство.

Спати без задніх ніг.

56. У якому рядку наведено фразеологізми, почерпнуті з життя моряків?

Закладати гачок; задніх пасти; устромляти пальці в колеса; припирати до стіни.

Замовляти зуби; з вогню та в полум’я; замовити словечко; приховувати правду.

Запустити пазурі; засукати рукави; западати в душу; зелена вулиця.

Читати нотацію; гнути спину; зуби гострити; каламутити воду.

Мчати на всіх парусах; брати на буксир; мертвий штиль; кинути якір.

57. У якому рядку подано фразеологізми, почерпнуті з життя кравців?

Пустити на дно; ні пуху ні пера; рятівне коло; ударити лихом об землю.

Не ликом шитий; тріщать по всіх швах; білими нитками шитий; як нитка за голкою.

На всіх парусах; наставляти вуха; виходити на фінішну пряму; на ловця і звір біжить.

Мертва точка; на хвості сидіти; мчати на всіх парах; хід конем.

Пустити на дим; плести сіті; бути на сьомому небі.

58. У якому уривку з творів В. Симоненка вжито фразеологізми?

Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинках ранньої роси.

Не шкодуй добра мені, людині,

Щастя не жалій моїм літам –

Все одно ті скарби по краплині

Я тобі закохано віддам.

Народ мій є! Наро мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

Є тисячі доріг, мільйон

вузьких стежинок,

є тисячі ланів, але один лиш мій.

...Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчила мати

І рідну землю, щоб там не було.

59. У якому уривку з творів О. Гончара вжито фразеологізми?

Яке роздолля навкруги. Під час війни, коли випадало опинитися в горах скелястих уночі, у хвищу, в завірюху, не раз кортіло йому крикнути, гукнути, гогокнути, щоб луна покотилася по всіх Карпатах.

Рівно й безжиттєво говорять свічки серед купи свіжої хвої. Пелюстинка полум’я замість людини...

Місяць підбився високо, садки блищать, не шелехнуть, відпочиває після трудового дня Зачіплянка...

Дружно з Іваном живуть, справді душа в душу, надійно з ним Вірунька почуває себе... І справді, шанує, жаліє дружину, відколи побралися, ще ні разу руки на Віруньку не підняв, хоча вдачі гарячої...

Щовихідного веселим грайгомоном повниться ліс. А зараз тихо. Слухає тишу старий. Чує перегук віків, голоси з туманів.

60. У якому рядку подано фразеологізм, що відповідає слову “соромитися”?

Тримати носа за вітром.

Ховати голову під крило.

Ховати очі.

Із шкури лізти.

Очей не відірвати.

70. У якому рядку всі іменники II відміни мають у родовому відмінку однини закінчення -а (-я)?

Вік, синтаксис, вітер, грам, понеділок.

Кілок, замок, Київ, пес, відмінок.

Склад (слова), вид, рід, борщ, спосіб.

Пісок, рій, парк, горох, лід.

Колекс, малюнок, хліб, бузок, сир.

71. У якому рядку всі іменники II відміни мають у родовому відмінку однини закінчення -у (-ю)?

Вік, Лондон, стіл, тиждень, учень.

Мед, університет, вітер, розум, сміх.

Гараж, жаль, камінь, Ужгород, рік.

Олівець, квадрат, штаб, театр, характер.

Зошит, ключ, інститут, парник, коридор.

72. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у словосполученні з суфіксом -ш-?

Легкий, боязкий, слизький, ковзкий, різний.

Довгий, сторожовий, в’язкий, кавказький, тугий.

Дорогий, близький, низький, дужий, вузький.

Вологий, важкий, грузький, довший, старезний.

Свіжий, довжилезний, порожній, важкий, дорожній.

73. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?

Прозорий, страшний, скромний, рішучий, вдалий.

Свіжий, молодий, дешевий, блідий, дерев’яний.

Великий, малий, поганий, гарний, добрий.

Щирий, високий, гіркий, сміливий, радісний.

Страшний, розумний, хитрий, кривий, холодний.

74. У якому рядку від усіх прикметників не можна утворити ступені порівняння?

Далекий, довгий, гострий, рідний, сухий.

Високий, близький, здоровезний, дорогий, німий.

Твердий, низький, босий, холодний, смисловий.

Кам’яний, прадавній, ясен, хворий, предобрий.

Сучасний, дужий, науковий, солодкий, сивий.

76. У якому рядку від усіх якісних прикметників не можна утворити ступені порівняння?

Буланий, величезний, широченний, білявий, багатющий.

Злий, великий, довгий, старий, малий.

Швидкий, дешевий, тихий, короткий, гликокий.

Твердий, м’який, молодий, могутній, важкий.

Солодкий, блискучий, чорний, низький, світлий.

77. Запишіть подані сполуки у формі звертання, якщо існують варіанти, наведіть їх.

Ганна Василівна, товариш Павлюк, пан Кравчук, колега Ярослав, панна Надія, друг Андрій, добродій Ковальчук, Бойко Катерина Василівна.

78. Утворіть всіма можливими способами ступені порівняння прикметників, визначивши фонетичні зміни в основі слова при творенні синтетичної форми компаратива. Окремо випишіть прикметники, від яких не утворюються форми ступенів, поясніть причини цього.

Високий, дорогий, предобрий, гарний, вузький, дужий, вороний, глухий, тоненький, поганий, жонатий, довжелезний.

79. Утворіть прикметники від наведених географічних назв (топонімів). Поясніть які при цьому відбуваються фонетичні зміни.

Кривий Ріг, Гаага, Острог, Прага, Лодзь, Владивосток, Карабах, Сиваш, Кременчук, Кавказ, Люксемббург, Буг, Ніцца, Прилуки, Цюріх.

80. Запишіть подані займеники, знімаючи риску.

Якийсь, нівід_чого, хто_небуть, будь_до_кого, аби_хто, де_що, казна_на_чому, чий_небуть, ні_про_що, аби_в_кого, що_небуть, казна_з_ким, скільки_небуть.

81. Випишіть із наведених речень дієприкметники.