1. Дрібні хатки під солом’яними дахами залишалися позаду, їх змінили кам’яні будинки, криті гонтою і бляхою, муроване передмістя тіснішало, стискалося... 2. Він був не надто високий, але кремезний, одягнений у дорогий запорізький жупан; брязнула об край столу шабля в обсипаних коштовними каменями піхвах... 3. Чужинці загомоніли, захоплені сміливими словами незнайомого... 4. Маркіз глянув на стос паперу, сягнув рукою, розв’язав, погортав дрібно списані листки. (Із творів Р. Іванчука). 5. У Генуї я залишила багато “страждаючих” друзів. 6. Мій друг обігрітий синім поглядом, прийняв це за привітну усмішку наступаючого вечора (Із творів Ю. Янковського).

82. Доберіть до кожного слова спільнокореневе або іншу його словоформу, щоб проілюструвати чергування [о],[е] з [і].

Воля, межа, гомоніти, стелити, восени, збоку, зоря, весело, заспокоїти, покора, папери.

83. У поданому тексті відшукайте слова, в яких відбулися історичні чергування голосних фонем, поясніть їх.

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми… Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг…

(О.Олесь)

84. У поданих реченнях виділіть слова, в яких а) відбувається спрощення груп приголосних, закріплене на письмі; б) спрощення груп приголосних не закріплене на письмі; в) спрощення не відбувається.

Отак за світанком і день переходив, за тижнем – тиждень, а там місяці (А.Малишко). 2. Як просто людина іде по землі, по власному грунті іде (П.Воронько). 3. На поля бризнуло сонце (Г.Тютюнник). 4. Калини кетяг пройнявсь морозом. І я куштую – солодкий, звісно, а в серце ринуть весняні грози, вітри і сонце – і їм не тісно (Т.Коломієць). 5. Мати увечері своїм пестливим голосом пошепче дитині про любов до всього живого (П.Мирний). 6. Людство зараз живе передчуттям гігантського масового стрибка в космос (М.Рильський). 7. Хвастливого зразу видно (Нар. творчість). 8. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі – над колискою хай лине материнське ніжне «лю-лі» (П.Усенко).

85. Утворіть від поданих слів нові слова, пояснивши хід фонетичних процесів. Зазначте, як ці явища відбиті на письмі.

а) прикметники з суфіксом –ськ(ий):

Волох, Буг, Кагарлик, Збараж, Черемош, гайдамак, Одеса, Вінниця;

б) іменники з суфіксом –ств(о):

ткач, птахи, боягуз, молодець, товариш, студент, убогий;

в) іменники з суфіксом –ин(а):

вінницький, гайдамацький, львівський, батьківський, ліска, віск, галицький.

86. У поданому тексті знайдіть випадки історичних чергувань приголосних. Поясніть причини їх виникнення.

Оповила кімнату сонна тиша, вже догоряє воскова свіча... А він натхненно пише, пише, пише, і жар надії жевріє в очах. Якщо помру – на кручі поховайте, там, де Дніпро і далеч степова... А за вікном тривожний шелест віт (Д. Луценко).

87. Користуючись словником, поставте наголос у поданих словах. Відзначте випадки подвійного наголошування.

Астрономія, діалог, читання, визвольний, дочка, обіцянка, помилка, загадка, визнання, відповісти, багаторічний, гуртожиток, перелісок, відомість, довідник, чотирнадцять, ясний, разом, чарівний, допізна, зокрема, завдовжки, захворіти, український, маляр, черговий, апостроф, кілометр, течія, предмет.

88. Прочитайте подані речення, змінюючи місце логічного наголосу. Як змінюється при цьому зміст речення?

1. На зустріч нам летять пташині ключі (Г. Плоткін). 2. Навіщо ця комедія? (Г. Тютюнник). 3. Тепер для Маланки настали кращі часи (М. Коцюбинський). 4. Під осінь надіслали Оленку в школу (А. Тесленко).

89. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні. Визначте вид переносного значення (метафору, метонімію, синекдаху).

1. Ми йшли в країну Моцарта крізь дим. Громили ворога на перепутті дикому (Р. Чумак). 2. Стоять на варті. Багнет і очі. Чекають госро в набої кулі (В. Сосюра). 3. Ходімо в сад. Я покажу вам сад, де на колінах в яблуні спить вітер, а згорблений чумацький неболад освітлює пахучі очі квітів (М. Вінграновський). 4. Гей, нові Колумби й Магелани, напнемо вітрила наших мрій! (В. Симоненко). 5. Щоб слово пламенем взялось, щоб людям серце розтопило (Т. Шевченко). 6. На нас, як не кажи, Європа дивиться (О. Гончар). 7. Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами (М. Вінграновський).

90. Розмежуйте слова полісемічні та омонімічні.

Ріг вулиці, ріг вола; суцільний брак, брак часу; лінія електропередач, пряма лінія, лінія вогню, життєва лінія; шкільні дзвоники, лісові дзвоники; електромагнітне поле, поле у зошиті, поле зору, пшеничне поле; крило літака, ліве крило будинку, крило птаха.

91. Користуючись “Словником паронімів української мови” (Сербенська О. А., Гринчишина Д, Г. – К., 1986) поясніть значення наведених слів. Слова останньої групи введіть у речення.

Музичний – музикальний; завдання – задача; дружний – дружній; видатний – визначний – відомий; успіх – успішність; програмний – програмовий – програмований.

92. Визначте джерело походження та структурний тип поданих фразеологізмів.

Птаха високого польоту; кинути якір; око за око, зуб за зуб; прикусивши язика; ахіллесова п’ята; білими нитками шити; пасти задніх; згідно з наказом; брати на буксир; сміх крізь сльози; блудний син; як горох при дорозі; ліквідувати заборгованість; Учітеся, брати мої, думайте, читайте; мати на увазі; з нього помічі, як з осики груш; сізіфова праця; ні пари з уст; кинутися в атаку; випити гірку чашу до дна.

93. Поставте подані іменники в родовому відмінку однини, виділіть закінчення. З іменниками, які залежно від семантики чи наголосу можуть мати різні закінчення, складіть речення.

Кілометр, жаль, Прут, тролейбус, Житомир, снігопад, полк, університет, полководець, шовк, предмет, Мороз (призвище), міст, бузок, іменник, зал.

94. Утворіть усіма можливими способами ступені порівняння прикметників. Відзначте, від яких