Дзвінкий, категоричний, великий, синюватий, рівний, глухий, лимонний, милий, буланий, талановитий, жовто-синій, відомий, превеликий, тонюсінький.

95. Розкривши дужки, утворіть словосполучення числівників з іменниками. Цифри запишіть словами.

5 (новенька книжка), семеро (друзі), півтора (літр, молоко), 9478 (гектар), багато (сніг).

96. Складіть речення з підметами “Тарас Григорович Шевченко”, “завтра”, “батоко з матір’ю”, “чекай”, крокодилячі сльози”.

97. У наведених реченнях поставте, де треба, тире, підкресліть підмет і присудок. З’ясуйте принципи їх розмежування.

1. Ніч мов криниця без дна (М. Рильський). 2. З усіх старших найстарша правда (Леся Українка). 3. Може, справді та, єдина, ви (С. Крижанівський). 4. Вік прожити не ниву пройти гомінку (А. Малишко). 5. Яка то радість на рідну землю повертатися (А. Шиян). 6. Кожна пісня моя віку мого день (І, Франко). 7. Життя не нива, ні, воно дорога від бур – до зір (Л. Дмитерко).

98. Перепишіть речення, підкресливши однорідні члени, вкажіть на засоби зв’язку між ними. Розставте, де потрібно, розділові знаки, сформулюйте правила.

1. Мій отчий дім, не перебуть в мені пристанищем дитинства тимчасовим даруй мені легенди і пісні і мамине до болю рідне слово (І. Драч). 2. Не скорить серця ні злоба ні туга (П. Скунць). 3. Холодний колючий вітер гнав низько над землею важкі олив’яні хмари (В. Кучер). 4. Все здавалось прекрасним і простим вітер хвилі і сонце над ними (І. Савич). 5. А по дашку прозорої веранди ходили то дощі то голуби (Л. Костенко). 6. Ми засіваємо житейське море і не на день минущий на віки (Б. Олійник). 7. Чи влітку в осінню непогоду чи в найлютішу зимову заметіль завжди до нього могли постукати (О. Гончар). 8. Тихе батьківське поле за поліським селом розлилось (М. Сингаївський). 9. Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі (А. Малишко).

99. Розмежуйте вставні і вставлені конструкції, визначте їх роль у поданих реченнях, розставте пунктограми, поясніть їх.

1. До словечка, до слов’ятка притулися може так хоч мови рідної навчишся (М. Тимчак). 2. Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину (В. Яворівський). 3. Щастя кажуть люди перелітна птаха (М. Стельмах). 4. А на серці вір не вір ні тривоги, ні турботи (Є. Летюк). 5. Хвалити долю живим повернувся (М. Стельмах). 6. Коли виросте син і під зорями добра прикмета піде з рідного дому щастя-долю кувати трудом (В.Соколов). 7. Зрештою все на світі однакове, і світ однаковий (П. Загребельний). 8. Скажу я, люди добрі, й вам до казки приказка хоч і панам: не плюй в колодязь – пригодиться води напиться (Л. Глібов). 9. Хтось здається Потебня зауважив, що слово в художньому таорі, окрім прямого значення, має ще свій стилістичний ореол (О. Гончар).

100. Поставте потрібні розділові знаки. Систематизуйте й письмово сформулюйте правила на відокремлення другорядних членів.

1. Даруйте Вітчизні навіки чисте серце умите в росі (М. Нагнибіда). 2. Берези й клени ще недавно голі стоять зеленими маючи гіллям (М. Рильский). 3. Є найзначиміша дума на світі дума про хліб (В. Лагода). 4. Упало яблуко звістуючи про осінь (В. Голобородько). 5. Як волдошка в лісах озеречко цвіте (Д. Павличко). 6. Жаркий, духотний день зомлівши мов стовп упав на груди ночі (Б. Антонич). 7. Пішли роки мої юрбою не зупиняючись вперед (Л.Дмитерко). 8. Вірний син трудової поневоленої України Шевченко став найглибшим виразником дум і сподівань народних (О. Гончар). 9. Десь за селом на гонах далеких гасло сонце (А. Головко). 10. Пахне грибами й медом, вогкістю пахне твєю, що опріч назви “осінь” немає імені їй (М. Рильский). 11. І боєць Журба як заспівувач мав бути в перших лавах (В. Кучер).

101. Розмежуйте речення прості й складні, зазначте ознаки, за якими відбувається таке розмежування.

1. Життя росте лишень з любові, лишень краса людей навчає жить! (Д. Павличко). 2. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі (В. Сухомлинський). 3. Материнські недоспані ночі, колискової ніжність свята..., днів дитячих пора золота (Р. Братунь). 4. Гарно тут, безтривожно (О. Гончар). 5. Замани мене в пісню, у щебет, у довір’я мене замани, заміни мені зорі на шепіт, моє серце своїм заміни (Є. Летюк). 6. Тут кожний камінь – мій, і кожний подих – мій (Л. Первомайський).

102. Визначте різновиди складносурядних речень, вкажіть, якими засобамиоформляється зв’язок між частинами. Поясніть вживання розділових знаків.

1. Буть сіячем, і хай життя твоє насущний хліб, а не кукіль дає (Л. Забашта). 2. Без хліба немає життя, але й без пісні незмога його уявити (П. Загребельний). 3. Ще тиждень – і поверне на тепло (Г. Світлична). 4. Я людей порівняв би з птицями, а чи птицею сам би став (Є. Летюк). 5. Повінь цього року була невелика, та й вода вже трохи спала (Ю. Мушкетник). 6. Слова одні нам тішать слух і зір, а інші нас відштовхують раптово (М. Рильський). 7. І знову джміль розмружить квітку, і літо гратиме в лото (Л. Костенко). 8. Чи, може, щось наплутано