питання про місце даної мови серед споріднених мов.
Не тільки Г.Гюбшман розв’язуючи проблему місцезнаходження вірменської мови застосовував дані слов’янських мов. Це робили і інші дослідники, і отримані результати завжди свідчили про те, що вірменська і слов’янські мови мають багато спільного. Вірмено-слов’янські лексико-граматичні паралелі представляють великий інтерес для дослідників. А.Мейє писав: “Якби вірмено-балтослов’янські кореспонденції продивлялись так же методично як це має місце для грецької і арійської мов, їх кількість можна було б легко збільшити.” Безумовно, лексеми гетерогенні. Багато серед них збігів, які утворюють не лише семантичні, а й словотворчі групи близькі за характером утворення основи і структурно-семантичними властивостями кореня, є і збіги, що характеризуються в основному лише кореневою близькістю. Особливу групу, щоправда нечислену, утворюють ексклюзивні вірмено-слов’янські ізолексеми, які практично ніде не знаходять відповідностей. Згідно статистичним даним, наведеним Р.Ачаряном, “індоєвропейська мова має 2233 кореневих слова. З цих 2233 слів вірменська зберігла 718. З цих 718 слів 527 близькі грецькій, 435 – слов’янським та 433 – індо-іранським мовам, при цьому у вірменській мові є 1 слово, близьке лише грецькій, 18 слів – лише індо-іранським та 28 слів – лише слов’янським мовам.”
Вірменську і слов’янські мови об’єднує певна кількість фоно-морфологічних відповідностей.
Фонетичні ізоглоси:
палаталізація *k, *g, *gh в мовах satem вірменській, індоіранських, слов’янських, балтійських, албанській та ін., на відміну від грецької, італійської, германських, кельтських, хетської, де має місце опозиція велярних та лабіовелярних.
перехід дзвінких зімкнених придихових в прості дзвінкі у вірменській, слов’янських, балтійських, албанських, іранських, кельтських, германських, на відміну від грецької та італійської, де представлені фрикативні.
перехід індоєвропейського *o в “o” у вірменській і слов’янських мовах на відміну від германських, литовської, індо-іранських мов, де індоєвропейське *o відображається як “a”.
випадання індоєвропейського *? в другому некінцевому складі у вірменській, слов’янських, балтійських, германських мовах, на відміну від грецької, де *? відображується як “а”.
Морфологічні ізоглоси:
словотворчий суфікс *-sko за допомогою якого у вірменській, слов’янських, литовській, германських, фракійській мовах утворюється від іменника прикметник з значенням походження.
суфікс *-lo дієприкметника у слов’янських та вірменській мовах.
закінчення локативу множини –su в слов’янських, балтійських, індоіранських мовах, можливо у вірменській.
Виявляється велика кількість лексико-семантичних груп, наприклад:
Слова, що позначають простір.
вірм.derbuk “місце, важке для проходження”, праслов.*dbrba “циліна”
рос. “дебри”.
вірм. ezr “край”, ст-слов. jazb, праслов. *azera, болг.езеро, рос. озеро.
вірм. berj “вершина”, ст-слов. bregb “берег,височина”, рос. берег,
польс. brzeg.
Слова, що позначають явища природи.
вірм. mзg “туман”, ст.-слов. mbgla, рос. мгла, чес. mha.
вірм. c’urt “холодний” < sk’ь r-do, ст-слов. s?verb<*k’з uўero, рос.
север, дв.-англ.sceor<*sku-ro.
вірм. jer “тепло”, ст.-слов. goritb “гореть”, рос. жар.
Тваринний світ
вірм.kku “зозуля”, рос. “кукушка”, чес. kukaиka, польс. kukuіka, лат. cuculus.
вірм. mrjiwn “мурашка”, рос. муравей, чес. mravenec.
вірм. boys “рослина”, bun корень, прасл. *bylb трава, ст-слов. bylie
трава, укр. билля “стебло”, польс.byle “куст”.
вірм. osi “колюча рослина”, ст-слов. osьtb, “осот”, укр. “ост”, рос.
осока.
вірм. xot “трава”, укр.,рос.хвощ.
Антропологічна лексика.
Вірм. lezъ “язик”, ст-слов. jezyk, рос. язык lieћuvis, і.-є. *dngua.
Вірм. akn, “око” aиk “очі”, ст-слов. око, oиi.
Вірм. sirt “серце”, і.-є. *kerd, ст-слов. srbьdьce, рос. сердце, чес. srdce,
англ. heart.
Родичі.
вірм. mayr, ст-слов. mater, дв-рус. мати, рос. мать, укр. мати, чес.,слов. matka.
вірм. dustr “дочка”, і.-є. *dhugh?tзr прасл. dьkti, чес. dcera.
вірм. taygr, ст-слов. deverb, болг. девер, слов.dever.
Лексика, пов’язана з трудовою діяльністю.
вірм.araur плуг, і.-є. *ar “пахати”, ст-слов. orati “пахати”.
вірм. tekem “ткати”, і.-є. *tek “ткати”, ст-слов. tьko.
Астральна лексика.
вірм.garun “весна”, ст-слов. vesna, рос., укр, бол. весна.
вірм. aљun, бол. есен, словен.jesen, укр. осінь.
вірм. jmern, прасл. zima.
Назви помешкань і пов’язані з цим речі.
вірм. tun “дім”, і.-є. *dхm, прасл. domb/
вірм. ankwin “кут”, і.-є. *ang-, ст-слов. ogblb, чес. kout, польс. kat, укр.
кут.
Прислівники.
вірм. ver “верх”, і.-є. *uperi- , ст-слов. vкrchb, чес. vrch, укр. верх.
вірм. ni “вниз”, і.-є. *ni-, ст-слов. nizb, польс. niz, укр. низ.
Займенники.
вірм. es “я”, ст-слов. azb, рос., укр. я, польс. ja.
вірм. du “ти”, ст-слов. ty, лат. tы, рос., укр. ти.
вірм. na “він, во6на, воно”, ст-слов. onь, ono, ona.
Отже, як ми бачимо, вірменська мова є своєрідною, унікальною мовою. ЇЇ зв’язки з іншими мовами століттями примушували гадати вчених про її походження. Не менш цікавим є і оригінальне вірменське письмо, створене Месропом Маштоцем. Виникнення вірменського письма пов’язано з прийняттям християнства вірменами у 301р., та необхідністю створення богомільної літератури на вірменській мові. Вірменське письмо має фонетичний характер. Спочатку алфавіт складався з 36 знаків, кожний з яких відповідав певній фонемі. Комбінація знаків не характерна для вірменського письма. Винятком є знаки nl (з n + l ) для голосного [u] та L| (з t + l), яке вимовляється як [ev]. Обидва знаки в алфавіті Месропа Маштоца були відсутніми. Приблизно після 12 ст. в алфавіт вводяться ще дві графеми: знак о [o] для дифтонга wl [aw] та знак $ для [f]. Літери вірменського письма до переходу на арабські цифри мали також і цифрове значення: вони визначали цифри від 1 до 9999. Питання про джерела та характери прототипів не отримало однозначного вирішення. Загальні принципи побудови алфавіту Месроа Маштоца (напрям письма зліва направо, наявність знаків для позначення голосних, окреме написання літер, їх використання в якості цифр) вказують на можливий вплив грецького фонетичного письма. Месроп Маштоц міг частково використовувати так звані Даніілові письмена (22 знаки), які приписують сірійському єпіскопу Даніілу; можливе використання одного з варіантів арамейського письма, а також пехлевійського курсиву. Форма знаків вірменського алфавіту