РЕЗЮМЕ

Протягом останніх десятиліть спостерігається особливо інтенсивний розвиток у галузі перекладознавства. Основними причинами цього явища є певне тяжіння світової спільноти до інтеграції. Проте, не зважаючи на це, певні сторони перекладу залишаються мало дослідженими. Так, однією з таких проблем є переклад так званої “ненормативної лексики”.

Незаперечним є той факт, що практично у кожній мові, як в усному, так і в писемному мовленні, існує значна кількість лексем, що передають емоційний стан людини за певних обставин, ставлення суб’єкта до об’єкта чи до іншого суб’єкта. Вони можуть передавати як позитивні емоції, такі як любов, ніжність, здивування тощо, так і негативні, як, скажімо, ненависть, відразу, презирство і т. д. Саме останній прошарок лексики вважається ненормативним.

В сучасній україністиці тема лексем-обрз досліджена дуже мало. Так, нам не поталанило знайти якихось сучасних наукових праць, присвячених саме цьому пластові мови, і саме це наштовхнуло нас на думку провести перекладацьке дослідження, в якому ми б розглянули варіанти перекладу такої лексики з англійської мови на українську на основі роману Дейла Дая Лють.

Метою роботи є:

1. Дослідження та класифікація лексичного складу обрбз.

2. Дослідження граматичної структури лайливої лексики.

3. Дослідження прагматичного та стилістичного аспектів лайливої лексики.

4. Дослідження шляхів досягнення адекватності та застосування перекладацьких трансформацій при перекладі лайливої лексики на прикладах з роману Дейла Дая “Лють”.

Робота складається з вступу, трьох частин, загальних висновків та глосарію. Частина перша присвячена визначенню лайливої лексики, її прагматичному та стилістичному аналізу, граматичним особливостям вживання та критеріям її класифікації.

В другій частині розглядаються загальні теоретичні проблеми перекладу, зокрема, емоційно забарвлених виразів.

Частина третя містить аналіз існуючого перекладу Олекси Логвиненка лайливої лексики у вибраних уривках з роману Дейла Дая Лють.

Висновки містять узагальнені результати дослідження та можливі способи перекладу лайливої лексики з англійської мови на українську, а саме:

а) при перекладі великих монологів або діалогів, де лайливі слова та вирази тісно пов’язані з загальним текстом, слід користуватись комунікативними моделями перекладу;

б) при перекладі окремих реплік або коротких діалогів, що містять лайливі лексеми можна вдаватись до мовних теорій перекладу, таких як, наприклад, ситуативна модель;

в) при можливості відтворення тексту оригіналу на всіх рівнях еквівалентності слід надавати уваги не тільки вірному підбору лексичних відповідників на мові перекладу, а й звернути увагу на граматичні засоби такі, як словотвір, синтаксис, використання вказівних займеників та часток, характерних для граматичних конструкцій, в яких зазвичай вживається лайлива лексика;

г) при перекладі мовних ситуацій, де автор оригіналу у будь-який спосіб намагається передати якості того чи іншого персонажу і, насамперед, через його індивідуальну форму висловлювати думки, розмовляти а також виражати емоції (зокрема за допомогою лайливої лексики), слід це передати лексичними засобами, адекватними у мові перекладу;

д) зважаючи на різні норми вживання лайливої лексики у різних мовах, при перекладі саме цієї лексики слід дотримуватись норм української мови.