Н. синь | синє | синjа | сини | синjа | син | Н,З синjа | сини | сини

Р. синjа | син | синь | Р,М синю

Д. синю | сини | синємь | синjамь | Д,О синєма | синjама

З.синь | синє | син | син | синjа | син

О. синємь | синє | сини | синjами

М. сини | сини | синихъ | синjахъ

36. Класи дієслів, принципи поділу на класи. Дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі в однині дієслів I-IV класів.

Дієслова в спільнослов’янський період поділялися на групи, які прийнято називати класами. Переважна більшість дієслів старослов’янської мови приєднувала особові закінчення до основи за допомогою суфіксів -*е, -*о, -*ne, -*no, -*je, -*jo, -*i. Ці суфікси ще називалися темою, а дієслова тематичними (I-IV класи). Без теми особові закінчення приєднувалися лише у чотирьох дієслів, які називалися атематичними: быти, дати, jасти, в ять д ять ти (V клас). Залежно від співвідношення дієслівних основ та певних тематичних голосних в теперішньому часі дієслова старослов’янської мови поділялися на 5 класів. Належність до певного класу визначалася за основою теперішнього часу. I клас. Тематичні звуки -*е/-*о (-юс вел). Інфінітиві основа закінчується на приголосний або –а. II клас. Тематичні звуки -*ne/-*no. Основа інфінітива на -н юс вел. III клас. Тематичні звуки -*jе/-*jо. Основа інфінітива на –а, -ять, -ова, дорівнює кореню і закінчується на голосний. IV клас. Тематичний звук -*і. Основа інфінітива на –и, рідше на –ять, -а<з. V клас. Дієслова быти, дати, jасти, в ять д ять ти. |

I клас | II клас | III клас | IV клас | V клас

нєсти | двигн ти | д лати | носити | быти

1 ос. | нєс | двигн | д ла | нош | jєсмь

2 ос. | нєсєши | двигнєши | д лаjєши | носиши | jєси

3 ос. | нєсєтъ | двигнєтъ | д лаjєтъ | носитъ | jєстъ

37. Атематичні дієслова, їх склад і дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі.

V клас об’єднував 4 атематичних дієслова, які приєднували особові закінчення безпосередньо до основи: быти, дати, jасти, в ять д ять ти. |

однина | множина

быти | jасти | дати | в д ти

1ос. | jєсмь | jамь | дамь | в мь | jєсмъ | jамъ | дамъ | в мъ

2ос. | jєси | jаси | даси | в си | jєстє | jастє | дастє | в стє

3ос. | jєстъ | jастъ | дастъ | в стъ | с тъ | jад тъ | дад тъ | в д тъ

двоїна

1 ос. | jєсв | jав | дав | в в

2 ос. | jєста | jаста | даста | в ста

3 ос. | jєстє | jастє | дастє | в стє

38. Поняття про абсолютні та відносні часи дієслова. Зразок дієвідмінювання в абсолютному часі.

Старослов’янська мова мала широко розвинену систему часових форм, які за значенням поділялися на абсолютні та відносні. Абсолютні це ті, в яких момент дії співвідноситься з моментом мовлення: теперішній час, майбутній простий, майбутній I, аорист. Відносні це ті, в яких момент дії співвідноситься з моментом іншої дії, або співвідноситься з моментом мовлення не прямо, а опосередковано: усі інші.

майбутній I

однина | множина | двоїна

1 ос. | имамь знати | имамъ знати | имав знати

2 ос. | имаши знати | иматє знати | имата знати

3 ос. | иматъ знати | им тъ знати | иматє знати

39. Способи дієслів у старослов’янській мові. Дійсний спосіб. Дієвідмінювання дієслова в одному з часів.

Граматична категорія способу об’єднувала форми дійсного, умовного та наказового способів. Умовний та наказовий способи позначають ірреальну дію. Дійсний спосіб позначає реальну дію з точки зору мовця.

майбутній II

однина | множина | двоїна

ч. р. | ж. р. | с. р.

1 ос. | б д зналъ | знала | знало | б дємъ знали | зналы | знала | б дєв знала | знал | знал

2 ос. | б дєши зналъ | знала | знало | б дєтє знали | зналы | знала | б дєта знала | знал | знал

3 ос. | б дєтъ зналъ | знала | знало | б д тъ знали | зналы | знала | б дєтє знала | знал | знал

40. Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі. Зв’язок дієвідмінювання і класу дієслова.

Теперішній час є абсолютним, позначає дію у співвідношенні з моментом мовлення. Залежно від певних тематичних голосних в теперішньому часі дієслова старослов’янської мови поділялися на 5 класів. В залежності від тематичних звуків дієслова відмінювалися по-різному.

I кл.=II (перед закінч. н)=III (+j) | IV клас | V клас

однина | множина | двоїна | однина | множина | двоїна

ити | просити | быти

1 ос. | ид | идємъ | идєв | прош | просимъ | просив | смь | смъ | св

2 ос. | идєши | идєтє | идєта | просиши | проситє | просита | си | стє | ста

3 ос. | идєтъ | ид тъ | идєтє | проситъ | прос тъ | проситє | стъ | с тъ | стє

41. Форми майбутнього часу в старослов’янській мові.

Старослов’янська мова мала досить розвинену систему форм майбутнього часу, які за значенням поділялися на абсолютні