тип складних слів найпродуктивнішим на даному етапі розвитку мови. Переважна частина цих композитів – похідні слова. Перша частина такого композиту – це самостійне слово , а друга – дієприкметник; обидва, входячи до складного слова, втрачають граматичну незалежність. Основи слів ill-fated і под., з додаванням суфікса –ed перетворюються в окреме слово, основа якого не існує поза межами композита. Похідні композити типу right-handed не діляться на незалежні сегменти, тому що прикметників типу handed у мові не існує. Суфікс –ed відноситься не лише до другого компонента, а й до усього складного слова, визначаючи якість предмета.
До дериваційних складних слів слід віднести і похідні складні іменники: a hold-up, a cast-away. Конверсія у таких випадках перетворює дієприслівникові фрази у слова.
Складні слова також класифікуються з точки зору шляхів поєднання композитів.
1.
просте приєднання однієї складової частини до іншої
2.
об’єднання складових частин за допомогою поєдную чого елемента.
Більшість складних слів, що утворені шляхом простого приєднання основ, пишеться через дефіс. Як наслідок широкого вживання частина цих слів пишеться разом: birthday, mailbox, bluebird.
Незначна частина складних слів має поєднуючий елемент. Функцію такого елементу може виконувати:
1.
окремі голосні, частіше „о”, зрідка „і”: Anglo-American, handiwork.
2.
сполучники, прийменники: bread-and-butter, hide-and-seek. Ці композити завжди пишуться через риску, за винятком слів типу rock’n’roll, у яких внутрішні сполучники скорочуються.[8;15]
До складних слів відносять також фрази, які набули статусу композитів завдяки широкому вжитку, що спонукало до їх орфографічного оформлення як окремих лексичних одиниць: never-to-be-forgotten.процес.
Через риску пишуться також римовані композити типу: goody-goody, chock-a-block.
Типи стосунків між компонентами можуть бути субординативними і координативними в залежності від того, як поєднані компоненти. Субординативних складних слів у мові більшість; у цьому випадку поєднання один компонент впливає на другий. Координативні складні слова утворюються без істотного впливу значення одного компоненту на інший.
Субординативні складні слова – це такі слова, складові частини яких структурно і семантично взаємозалежні, не дорівнюючи при цьому одна одній.
Граматичне навантаження такого слова несе другій (останній) компонент. Він надає граматичного значення частини мови усьому слову та визначає його лексико-граматичний клас.
Головну частину субординативних композитів складає прикметник: bullet-shaped, short-sided. У такому складному слові сполучено коротку визначену граматичну структуру і семантичний зміст. Конструкція цього слова компресована, за своєю природою воно складно-похідне, і тому його інколи називають парасинтетичним.[4;95]
Складні іменники цього типу часто несуть у собі семантичну зміну значення: bluecoat, pony-tail.
Порядок основ у композитах може бути такий:
1)
Прикметник + іменник: blackbird, left-hand, free-hand.
2)
Дієслово + іменник: kill-devil, pay-bill, fly-wheel.
3)
Іменник +іменник: axe-stone, bedroom, cherry-stone.
4)
Іменник +прикметник: care-free, knee-deep, lovesick.
5)
Прикметник +прикметник: pale-green, red-hot.
6)
Числівник + дієприкметник: six-numbered, two-faced.
У коорлинативному композиті один із складових компонентів не має переваги над іншим. Обидва компоненти і семантично, і структурно до якоїсь міри незалежні: bye-bye, ant-bear, actor manager. Компоненти цих складних слів належать до однієї частини мови, мають приблизно однакові лексико-семантичні характеристики, я часто належать до однієї семантичної групи. Поділяються координативні композити таким чином:
1)
Складені, що означають особу або предмет, який одночасно виконує дві або більше дій, має одночасні обов’язки тощо: driver-collector, officer-director.
2)
Редуплікативні, що повторюють одну основу: boo-boo, fifty-fifty. Частина композитів цього типу є наслідком звуконаслідування: tick-tick, chop-chop.
3)
Фонетично різні римовані форми однієї основи. Це можуть бути основи зі зміненою кореневою голосною (ding-dong, tick-tack), або основи з різними початковими приголосними, але однаковими закінченнями (boogie-woogie, walkie-talkie).
Якась частина редуплікованих слів може поєднувати основи за допомогою сполучника чи прийменника: cheek-to-cheek, six-by-six.
Розглянувши процес словоскладання, можна відзначити його дві головні форми. По-перше, композити утворюються за продуктивними дистрибутивними зразками. По-друге, складні слова зберігають окремі моделі творення протягом історичного часу. Головні формули творення пронизують весь період процесу розвитку лексики – складні іменники та прикметники з’явились ще в давньоанглійський період. Продуктивність дієслів була невеликою протягом усього часу. Так, іменник day, як другий компонент складного слова увійшов до складу композита Victory-day і V-day протягом двох останніх світових воєн. Складні дієслова з прислівником over складають велику групу, але їх зв’язок тепер не є продуктивним. [2;89]
Композити-неологізми чітко визначають широковживані поняття своєї доби. Складні іменники air-baggage, atom-smasher з’явились лише в ХХ ст.
Складні слова можуть утворюватися також внаслідок семантичного обмеження вільних словосполучень. З’явившись в процесі лексико-семантичного злиття, складні слова відносяться до різних частин мови: go-ahead – складне слово – імператив (наказовий спосіб) і a go-ahead research, де go-ahead – прикметник із значенням „передовий”, do-it-yourself, get-well. Досить активний останнім часом і процес деривації складних слів: peace-lover, policy-maker, money-getter.
Іноді спостерігаються складні слова із складними компонентами: a milktruck-driver.
На думку окремих дослідників, словоскладання є головним напрямом розвитку лексики мови, бо воно – найпродуктивніший тип словотвору. Сутність складного слова полягає у вираженні одного поняття, хоча поєднання окремих словотворчих елементів залучає неоднаковий обсяг їх лексико-семантичного значення.
2.4 Другорядні типи словотвору.
Найбільш поширеними другорядними типами словотвору є скорочення (усне та писемне), а також конверсія.
Скорочення – це частина слова, що вживається після втрати його окремих елементів. Пропущення якоїсь частини слова походить від явища узагальнення і відноситься до факторів мовної економії. Більшість скорочень, які ми вживаємо, утворені від повних аналогій і добре знайомі мовцям. [5;86]
Скорочення в усному мовленні – це усічення або пропущення частини морфемного складу слова. Скорочення зародились ще на початку ново англійського періоду, а особливого розвитку набули у ХХ ст. У новітній час виникли такі скорочення: ad – address, dad – daddy (father), stud – student, bus – autobus, phone – telephone.
Скорочення