в усному мовленні завжди співіснують поряд з повними формами: doc – doctor, prof – professor. Відрізняє їх лише стилістичне та емоційне забарвлення, яке наростає в усній мові.
Скорочення до певної міри – це редукція слова до однієї з його частин, причому повна форма може втрачати початок, середину або кінець. Нові утворення здатні вживатися як вільні форми.
У більшості випадків скорочена форма легко корелюється з відповідною повною формою. Втрачену частину повної форми можна легко віднайти; це одна з необхідних умов скорочення як мовного явища.
Усні скорочення переважно моно симетричні: com - commander, memo – memorandum, sem – semester. Проте серед скорочень спостерігаються як омонімія, так і синонімія: ball – balloon ”куля, балон” збігається з назвою м’яча, cop – corporal ”капрал” – з жаргонним прізвиськом поліцейського.
При скороченні нові форми належать, звичайно, до тієї ж частини мови, до якої належить і прототип. Переважна частина скорочень – це іменники і прикметники, причому прикметники зустрічаються значно рідше. Серед прикметників-скорочень можна назвати: civy – civil, nogo – no good one, prep – preparatory ”приготов чий”. Дієслова-скорочення – це або діахронні утворення типу to mend – to amend, to tend – to attend, або скорочення конвертного походження: to phone, to taxi. Щодо форми скороченої частини розрізняємо три типи скорочень: кінцеве (апокопу), серединне (синкопу) і початкове (аферезу). Серед наведених типів переважає апокопа, особливо в англійській мові, де наголос падає, головно, на перший склад: cap – captain, stip – stipend, gym – gymnasium, lad – laboratory.
Менш численні скорочення, в яких залишається кінцева частина відповідного прототипу: fend – defend story – history.
Скорочення, у яких спрощується серединна частина форми, складають слова, що зберігають кінцевий приголосний: maths – mathematics, specs – spectacles.
Коли спрощуються початкові і кінцеві частини прототипу, утворюються скорочення з однією серединною частиною: fridge – refrigerator.
Нечисленні випадки скорочень-композитів та скорочень на ґрунті фрази. Це явище характерне лише для останніх десятиріч ХХ ст.: hi-fi – high fidelity, Pan-Am – Pan-American.
Окремо слід зупинитись на скороченнях власних назв. Скорочуються, як відомо, і чоловічі, і жіночі імена: Chris – Christopher, Don – Donald, Lena – Helena, Magdalena.
Писемні скорочення набули особливого поширення у ХХ ст. Це численні назви офіційного характеру, особливо назви міжнародних організацій. Явище викликано складністю та синтаксичною розгалуженістю самих назв: ABC – Argentina, Brazil, Chile, AC – Army Corps. Слова, що утворені від початкових літер, називаються акронімами.
Серед видів скорочень розрізняють:
1)
Умляут (мутація голосних) – найпоширеніший різновид чергування голосних: full – fill, tale – tell.
2)
Чергування наголосу в основному спостерігається у запозичених з романських мов словах, при цьому іменникова форма має наголос на першому складі, а дієслівна – на другому: ґcontact - conґtact.
3)
Зворотній словотвір – це процес, у якому деривація нових слів відбувається шляхом втрати афікса існуючого прототипа, при цьому відбувається морфемне перетворення структури слова: to baby-sit від baby-sitter.
4)
Звукова імітація – це явище наслідування природних звуків: to bang, to cluck, to toot.
5)
Римовані комбінації, які утворюються шляхом повторення однієї і тієї ж самої основи: ack-ack, go-go. Але цей вид скорочень є продуктивним на рівні жаргонної лексики.[5;74]
Ще одним другорядним способом словотвору дослідники вважають конверсію.
Процес утворення нового слова може бути поєднаний з переходом його з одного класу частини мови в інший. Це одне з головних джерел поповнення мовної лексики. Таке морфологічно-семантичне перетворення називається конверсією.
Конверсія це засіб словотвору, при якому утворення нової частини мови на ґрунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці.
Це є переважаючий тип дієслівного словотвору, нові дієслова часто утворюються від:
1)
іменників: a bill –to bill, a garage – to garage.
2)
прикметників: bare – to bare, empty – to empty.
3)
скорочень: a bach (bachelor) – to bach.
Конверсія, як і скорочення, також має свої підвиди:
1)
реконверсія – мовне явище, коли одне із значень похідного за конверсією слова є джерелом утворення нового значення основи, від якого воно походить: cable – to cable.
2)
часткова конверсія. Шляхом конверсії від дієслівної основи починає утворюватися іменник, але потім цей іменник входить до складу словосполучень з дієсловами give, have, make, take тощо: to have a bite, to take a look.
3)
субстантивація прикметників – це процес словотвору, при якому прикметник набирає характерних ознак іменника, при цьому новий іменник з’являється не відразу, а поступово: a beloved, a female.
Підсумовуючи розгляд другорядних видів словотвору, можна сказати, що на даному етапі розвитку мови досить продуктивним засобом новотвору є скорочення. Цей вид словотвору охоплює значні прошарки лексики, а засоби його творення найрізноманітніші. Конверсія більш притаманна розмовним стилям, хоча вона використовується і в інших мовних стилях.[3;25]
ВИСНОВКИ
Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети питання, що була поставлена у вступі, а саме: з’ясувати, що таке словотвір, що таке засоби словотвору, які їх види існують в сучасній англійській мові, визначити найважливіші засоби словотвору і розглянути подальше вживання новоутворених слів.
Мета , окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з граматики та лексикології сучасної англійської мови.
Дана курсова робота допомогла зробити висновки, що найпоширенішим засобом словотвору в сучасній англійській мові є суфіксація, яка ґрунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні