Найбільш бідує молодиця за п'яницею:

Ой журав ждать, та діточок водить, А журавочка дибле / 2 р./ Ой п'є козак та й горілочку А шинкарочка сипле.

/ сЛюбарщ Борисп, р-ну /

.. .А хіба ж воно од віку Таке ж можна чоловіку. Як пляшечка закиває, Він до шинку завертає.

Там ті сили, що їх не стало,

Те здоров'я, що пропало,

Сльози жінки, серця міч,

П'яна лайка день та ніч.

Пісня літературного походження на слова Якова Щоголова 1883 р. / с.Хаківці

Перехслав-Хм. р-ну /.

У деяких піснях с.Любарці та с.Харківці оспівано відносини між братом та

сестрою. ^

Одна мати нас породила

Не одну долю та й уділила,

Тобі, брате, листи писати,

Мені - дві гілочки та дві ниточки / 2 р./

Гіркі в мене заробіточки.

Ой як будеш, брате, обідать сідати, Буду дітей з хати виряжати. ідіть, діти, та йдіть з хати Буде дядько обідать сідати.

/ сЛюбарці /

Ой як у полі, в полі сухий дуб розвився, Який брат був добрий, поки не женився. А як оженився та й узяв зовицю, Та й став виганяти рідную сестрицю.

/ с.Харківці/

В обох піснях брат стоїть на чолі сім'ї, брату підкоряється сестра, поважає його.

У селах Харківці, Помоклі, Любарці немає таких родинно-побутових пісень де б оспівалось радісне щасливе життя подружжя.

Отже, у родинно-побутових піснях с.Харківці, Помоклі Переяслав-Хмельницького р-ну та с.Любарці Бориспільського р-ну знайшли відображення прояви життєдіяльності людини.

Пісні всебічно висвітлюють людські стосунки, починаючи з малого в кінчаючи глибокою старістю - думки, про шлюб та родинне життя, пережив тимчасової розлуки, родинної клопоти, непорозуміння між чоловіком та жінкою.