Займенники, відмінювання та правопис їх

1. Займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, воно є

а) вказівними;

б) означальними;

в) особовими;

г) питальними.

Будь-який займенник увести в речення, підкреслити його як член речення.

2. Форми називного відмінка, а також роду та числа не має займенник

а) хтось;

б) себе:

в) стільки;

г) хтозна-який.

Будь-який займенник увести в речення, визначити його відмінок, рід та

число (якщо є).

3. Займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки е відносними, коли вони

а) вживаються для утворення питальних речень;

б) вживаються для зв'язку частин складного речення:

в) вказують на відношення до діючої особи;

г) вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість. Скласти (або пригадати) й записати складне речення із відносним займенником.

4. Заперечні та неозначені займенники утворилися від

а) особових займенників;

б) вказівних займенників;

в) питальних займенників;

г) означальних займенників.

Скласти (пригадати) й записати речення із заперечним або неозначеним

займенником.

5. Через дефіс пишуться такі займенники:

а) хтось, деякий, абичий, котрийсь;

б) абищо, декого, котрогось, щось;

в) казна-хто, будь-кого, що-небудь. хтозна-скільки:

г) аби в кого, де в кого, хтозна до якого, аби з ким.

Будь-який займенник, що пишеться через дефіс, у формі непрямого

відмінка ввести в речення

6. Окремо з ні пишуться такі заперечні займенники:

а) ніхто, нічим, ніякому, нічийому;

б) ні про що, ні перед чим, ні від чого, ні до якого;

в) нічим, нікому, ніякому, нікого;

г) ніякий, нічий, ніякого, ніким.

Поданий фразеологізм (ні/на/що не годиться; ні/в/якому разі; пропасти ні/за/що; ні/з/чим не розминеться) записати, знявши риски та ввести в речення.