основою нашого українського алфавіта. Кирилиця проіснувала практично без змін до часів Петра Першого, коли було внесено зміни в обриси деяких літер, а 11 з них були взагалі виключені з алфавіту. Новий алфавіт став бідніший за змістом, але простіше та більш придатніший для друку різноманітних цивільних ділових паперів. Він й отримав назву “ цивільний ”.
УСТАВ. ПІВУСТАВ. СКОРОПИС.
Прикладом для написання літер кирилиці слугували знаки грецького уставного алфавіту. Перші книги на кирилиці також написані уставом. Устав — це таке письмо, коли літери пишуться прямо на однаковій відстані одна від одної, без наклона - вони наче б то "уставлені". Літери строго геометричні, вертикальні лінії , как правило, товще горизонтальних, проміжку між словами немає. Древньоруськи рукописи IX - XIV ст. написані уставом.
З середини XIV століття набув поширення півустав, який хоч і бул менш красивий, ніж устав, але дозволяв писати швидше. З’явився нахил у літерах, їх геометричність не так очевидна; перестало витримуватися співвідношення товстих та тонких ліній; текст вже ділився на слова.
В XV ст. півустав поступається місцем скоропису. Рукописи написані "скорим обичаєм", відрізняє зв”язне написання сусідніх літер, размашистість письма. В скорописі кожна літера мала багато варіантів написання. С развитком скорості з”являються ознаки індивідуального почерку.