та ін.: ручка, ніжка, дубок, дубочок, вершок, вершечок, ві-конечко, відеречко, водиця, коник, столик, дівчина, дівчи-

. нонька, річенька.

В іменниках виділяються також суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість

(ист), -тель-, -кк-, -енн-, -ість, -ізлг (изм) і багато інших: шах-тар, столяр, мудрець, робітник, мастильник, в'язальник,

, /--~ У4* х^, /ч /^ /«^

фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, молодість,

х-х ,/х патріотизм, гуманізм.

'100. Випишіть з «Орфографічного словника» слова з префіксами і суфік-сами, які поєднуються з коренями:

Кінь, ліс, стіл, віз, ніс, рук.

101. Випишіть окремо: іменники, основа яких складається тільки з кореня, іменники з префіксами, іменники з суфіксами, іменники з префіксами і суфіксами, іменники з двома коренями.

І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в село. А в цей час невидимий сон, що при-чаївся в узголів'ї на другому покосі, торкається повік і набли жає до мене зірки.

їх стає все більше та більше, ось вони закружляли, наче золота метелиця, я почув їхній шелест, їхню музику... і по-плив, поплив на хиткому човнику по химерних ріках ,сну... (М> Стельмах.) , , - , -

77

37. ПРИКМЕТНИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

А Прикметники поділяються на якісні і відносні. Від якісних прикметників за допомогою словозмінних суфіксів -ш (іш) та словозмінного префікса най- утворюються ступені порів-няння: старий — старший — найстарший; світлий — світлі-ший — найсвітліший. Якісні прикметники можуть передавати також більшу чи меншу міру ознаки, якості. Для цього слу-жать словотворчі префікси пре-, за-, над- (предобрий, пре-завзятий, премудрий, зависокий, завеликий, надпотужний, надвисокий) і суфікси -езн-, -уваг (юват), -еньк-, -есеньк (ісіньк, юсіньк), -аст (яст) та ін. (величезний, старезний, довгуватий, синюватий, маленький, гарнесенький, гарнісінький, тонюсінь-кий, довгастий, червонястий).

Відносні прикметники, а також деякі якісні, утворюються за допомогою численних словотворчих суфіксів від іменників

(дуб — дубовий, вода — водяний, зуб — зубатий, слюсар — слюсарський, батьків — батьківський, дерево — дерев'яний), іменників з прийменниками (без упину — безупинний, між об-ластями — міжобласний, без меж — безмежний, дієслів (бала-

кати

балакливий,

пекти — пекучий,

А

палити — палючий),

прислівників (сьогодні — сьогоднішній, вчора — вчорашній,

дома — домашній). Віддієслівні прикметники часто утво-рюються за допомогою словотворчих суфіксів і префікса не- (непролазний, непроникний, непрохідний).

Присвійні прикметники утворюються від іменників чоло-вічого роду за допомогою словотворчих суфіксів -ів(ов), -ів(їв), -ев(єв) і від іменників жіночого роду за допомогою словотворчих

суфіксів -ин-, -їн-: батько — батьків, батькова, батькове, бать-

/\. . * . /\ . А . /Ч. ,, лові; лікар — лікарів, лікарева, лікареве, лікареві; Матвій —

Матвіїв, Матвіева, Матвіеве, Матвієві; жінка — жінчин, жін-чина, жінчине, жінчині; Надія — Надіїн, Надіїна, Надігне,

уч,

Надіїні.

102. Зробіть розбір за будовою поданих слів. Охарактеризуйте суфікси. Вкажіть їх кількість у кожному слові.

Антисанітарний, бородатий, гоноровитий, найспритніший, незабутній, прабатьківський, сорочачий, солов'їний, супро-тивний.

78

103. Запишіть, додаючи до кожного іменника по одному або й більше прик-метників. Зробіть розбір прикметників за будовою.

Ішов сніг. Стояли морози. Була зима. Птахи відлетіли на південь.

38. ДІЄСЛІВНІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

А Префікси надають дієсловам значення напряму дії (ви-їхати, в'їхати, об'їхати, заїхати, переїхати, доїхати), початку або кінця дії (запрацювати, донести, принести), повторюва-ності дії (постукувати, потрушувати) та ін. З одним дієслівним коренем можуть поєднуватися два, рідше три префікси: по-відкривати-, понаносити, понаприносити.

Префікси з-, по-, про-, на- можуть не вносити в дієслово додаткового відтінку. У таких дієсловах вони виступають як словозмінні — з їхньою допомогою утворюються форми до-конаного виду: їсти — з'їсти, шити — пошити, читати —

прочитати, писати -— написати.

Дієслівні суфікси теж можуть бути і словотворчими і сло-возмінними. За допомогою словотворчих суфіксів утворю-ються нові дієслова від іменників (обід -»* обідати, сідло -> сідлати, мир —>- Мирити, робітник —>* робітникуват:и), прикмет-ників (білий -+* біліти, чорніший -> чорнішати, молодий -> мо-лодити), а також зрідка від займенників, вигуків, часток (ви -**

/ч /Ч /х. викати, ой ->- ойкати, так —>- такати). Словозмінними ці самі

суфікси вважаються тоді, коли вони вживаються для тво-рення форм недоконаного виду від форм того самого дієслова

,/ч. , /\ /ч

доконаного виду: розв язати — розв язу вати, розвеселити —

розвеселяти, пробити — пробивати.

104. Від поданих дієслів утворіть за допомогою префіксів ще по 5 дієслів.

Боліти, везти, вести, їхати, купити, нести, писати, плисти, світити, читати.

105. Випишіть в одну колонку дієслова з словотворчими префіксами, а в Другу — дієслова із словозмінними префіксами. До кожного дієслова першбї колонки утворіть форми недоконаного виду з тим же префіксом. Чи утво-рюються такі форми до дієслів другої колонки?

Винести, додати, приїхати, прикрутити, загатити, поїхати, намалювати, покрити, підписати, написати, загітувати, зами-готіти, відірвати. _ ..^

79

106. Прочитайте. Випишіть дієслова, дієприкметники і дієприслівники з префіксами. До кожного префіксального дієслова доберіть спільнокоре-неві іменники.

Ігор ще ніяковіше посміхався, але ревниво стежив за кожним рухом пера Степана Демидовича. І коли те перо безжально робило свої позначки, розшукавши-таки якусь гра-матичну чи стилістичну помилку, Ігор страдницьки кривився, але мовчав. Та йоли Степан Демидович хвилястою лінією закреслював якесь слово і над ним чіткими лініями виводив інше, Ігор, уперто зсунувши брови, поринав у