Діти, які слухають опис ранку, не є пасивними слухачами, вони мають завдання: записати одне речення, яке їм сподобалось із розповіді товариша. Наступні завдання планують у відповідності до теми уроку. Наприклад:

Запиши речення. Підкресли іменники.

Випиши спочатку назву істот, а потім – назви неістот.

Випиши прикметник з іменником. Добери ще кілька прикметників до іменника.

Виписати дієслова. Визначити час дієслів.

Виписати дієслова і утворити інші за допомогою префіксів.

Цей вид роботи є джерелом мовленнєвої діяльності учнів, сприяє розвиткові уяви, мислення, усного зв’язного мовлення.

Дуже люблять діти заглядати через “Віконечко у природу”.

Відкриваю віконечко, а там, наприклад, гілочка калини. Отже, розмова піде про кущ калини. Враження дітей від побаченого найрізноманітніші.

Вслухайтесь в тихий шепіт листочків. Про що вони розмовляють?

Надійшла золота осінь.

Красується калина в осінньому вбранні.

А мені листочки заспівали українську народну пісню “Ой є в лісі калина”.

А мені згадалися слова вірша Т.Г.Шевченка “Пишається над водою червона калина”.

Ви зачаровані красою калини. Які слова допоможуть описати її?

Калина запалала яскравими гронами.

Ягоди калини – то маленькі серденька.

Крона калини – наче зелений вінок дівчини.

Ягоди калини – немов мамине намисто.

Продовженням цього виду роботи є робота з картиною (колективна і індивідуальна). Перед дітьми ставиться питання:

Уважно роздивитись картину і записати кілька питальних речень.

Уважно роздивитись картину і записати 4 речення описового характеру.

Цікаво проходять на уроках української мови тематичні мовні п’ятихвилинки. Учні складають усні розповіді на різні теми: “Перший сніг”, “Птахи взимку”, “Зимова фантазія”, “А вже весна, а вже красна” і інші. Поступово розрізнені фрази поєднуються у зв’язну послідовну розповідь. Діти вчаться виділяти суттєве серед другорядного, встановлювати між ними залежність, а також вчаться логічно, образно, грамотно передавати в усній мові і на письмі побачене, почуте або прочитане. Це завдання здійснюється за допомогою різних видів творчих вправ. Одним з них є твір. А він в свою чергу вимагає також тривалої підготовки.

Перед написанням твору практикую письмові тренувальні вправи: аналіз картини, складання оповідання за малюнком, відповіді на запитання вчителя, добір синонімів, антонімів, твори-мініатюри за прислів'ями, приказками, добір слів за завданням учителя. Наприклад, до теми "Осінній день" провела екскурсію в поле. Діти спостерігали за змінами в природі з приходом осені (стає прохолодніше вранці і ввечері, дерева одягаються в барвистий одяг, падають дощі, вранці бувають тумани, птахи готуються до відльоту, відцвітають квіти).

Разом із школярами обговорюємо побачене, записуємо прислів'я, приказки, загадки про осінь.

Осінь: золота, барвиста, пишнобарвна, казкова.

Хмари: легенькі, пухнасті, кучеряві, грізні, чорні.

Вітер: осінній, холодний, поривчастий.

Листя: жовте, золоте, багряне, яскраве, рівномірне, жовтогаряче.

Квіти: осінні, зів'ялі, сумні.

Повітря: чисте, свіже, прозоре.

Небо: чисте, спокійне, похмуре, голубе.

Сонце: золоте, ясне, тепле.

Учні колективно склали план й записали слова у словник.

Навчаю дітей граматично правильно будувати речення, зв'язно викладати свої думки, дотримуючись плану й користуючись словником.

Крім того, розвиваючи мовлення молодших школярів, необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості, інтереси дітей.

Але дослідження психологів свідчать, що під кінець навчання в початковій школі інтерес школярів до навчальної діяльності може дещо знижуватися порівняно з початком навчання (в 2 класах). Це особливо помітно в тих класах, коли вчителі дають учням знання переважно в готовому вигляді, коли діє настанова на запам’ятовування, коли активність вчителів має відтворювальний і наслідувальний характер. За спостереженнями видно, що учні третього і четвертого років навчання не люблять списувати з дошки текстів без творчих завдань, дослівно переказувати прочитане, вивчати напам’ять велику кількість правил і навіть віршів. І навпаки, інтерес до виконуваних завдань зростає, якщо вони мають творчий характер, цікаві дітям, дають можливість виявити власну ініціативу, творчість і самостійність.

Наприклад:

Визначте настрій твору:

Заперечте мені словами тексту.

Я вважаю, що вчинок заслуговує похвали, а як на вашу думку?

Чи змінився б кінець оповідання, якби герой повівся по-іншому.

Знайти слова, словосполучення, речення, які повторюються.

Ти – головний герой оповідання, як вчинив би ти?

Знайдіть прочитане речення, яке б могла прочитати ось ця людина:

Доповни речення.

Запитання вчителю.

Запитання із “Торбинки запитань”, яка поповнюється протягом тижня.

Тестування. Цей вид роботи діти дуже люблять. Наведемо приклад:

Скільки батько мав синів?

а) одного, б) трьох, в) двох.

Де батько радив шукати скарб?

а) на городі, б) в саду, в) на винограднику.

або:

На дошці записані речення.

Завдання: визначте, яке речення взяте з тексту (+), яке ні (-).

1+ 3 –

2 – 4 +

Систематичне використання таких форм роботи на уроках мови допоможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, думати, самостійно роботи висновки.

Тема. Іменник. Назви істот і неістот.

Мета. Активізувати і розширити знання дітей про лексичне значення іменників; розвивати аналітико-синтетичні можливості; виховувати культуру спілкування.

Хід уроку

I. Організація класу. Хвилина емоційної настроєності. Складання сенкану.

1. Зима.

2. Чарівна, морозяна.

3. Прилинула, засипала, скувала.

4. Я милуюся сніговими самоцвітами.

5. Чарівниця.

II. Ознайомлення з планом уроку.

1. Мовна розминка.

2. «Мозковий штурм» іменника.

3. Робота в парах.

4. Робота в групах.

5. Висновки.

III. Мовна розминка.

Прочитайте слова.

Вставте пропущені букви.

З..ма, бурул..ки, гі..я, зам..тіль.

На які питання відповідають слова?

Назвіть слово, у якому найменше звуків.

Поділіть для переносу слова гілля, бурульки.

Доберіть синоніми до слова заметіль.

Доберіть антоніми до слова зима.

- Складіть речення з одним із слів, живописно малюючи красу зимової природи.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Прочитайте вірш.

Ходила лісом ... у білім кожушку,

І забіліла стежка від білого ...

... заквітло інеєм і заіскрився ...

Ходила ... в білому - лишила білий ...

Довідка: казка, сніжку, гілля, лід, слід.

- Яких слів на вистачає? Доберіть.

- Слова якої частини мови вам допомогли?

- Що